Рецензія на твір Я люблю дощ [Дмитро Овсієнко]
Чудовий вірш-присвята дощу. Дощ не можна не любити - травневий чи літній, осінній і навіть зимовий, коли вже хлюпнути мусить без морозу!
|
| |
|
Рецензія на твір Чумацький Шлях [Анатолій Мельник]
Заворожує
|
| |
Рецензія на твір Доля [Влад Сокол]
Уже вкотре Ваш вірш звучить як маніфест! Дай Боже бездумним людям прочитати і задуматися!
|
| |
Рецензія на твір Відродження Прапора України [Влад Сокол]
Чудовий патріотичний вірш!
|
| |
Дякую.
Чи розуміє наш народ в якій халепі він зараз.
Я завсігда бачу в Україні запашні ниви, в квітучих вешневих і калинових саадх, в дубравах столітніх, веселий співучий і роботящий та віруючий народ.
Це наше призначення і майбутнє.
| | |
|
Рецензія на твір Гімн українському народу. [Влад Сокол]
Дуже патріотично звучить Ваш гімн! Нехай поперек горла стане ворогам нашим!
|
| |
Дякую.
Дуже прикро, що за 30 років топчемся, по тілах народу, воїнів, по мові, щоб продати Землю-Неньку, а самі будемо сиротами на рідній Землі.
Зрада, зрада і зрада. Чи бачать це українці? Чи сліпі котята, чи глухі?
| | |
|
Рецензія на твір Я, Русь-Україна. [Влад Сокол]
Чудово! Патріотично! ВІдновиться, не варто сумніватися! Ваш вірш звучить як Маніфест!
|
| |
Вдячний за порозуміння.
Багатьох це не торкається. На сьогодні поезія не доречна.
Наші почуття протестів, нагадувань історії нікого не піпчить.
Жують, п'ють, вірять в брехню, а потом плачуть. В мене тривога.
| | |
|
Рецензія на твір Шуба [Ігор Цирульніков]
Треба ж було перед тим як дарувати дружині шубу, п"яного кума витрусити з "кутюра")))
|
| |
Рецензія на твір Пам'ять [Влад Сокол]
Душевна поезія, справжня поема про жінку і її почуття, яка має жити це життя за двох. Відчулося...
|
| |
Дякую. Ви мене піддержали і ще пару людинок. І все.
На жаль гинуть наші українські вояки і кінця і краю не видно. Наші красуні будуть народжувати від чужих мужиків, чуже покоління.
Чому-то не б'ють на сполох, що тепер народжується значна частина неповноцінних дітей. Це ж наше покоління.
| | |
|
Рецензія на твір Сурми печалі [Анатолій Мельник]
Красива поезія, хоч і про сумне. На японські танка схоже.
|
| |
Рецензія на твір Січневий дощ [Анатолій Мельник]
Дуже гарно! Натхнення Вам і надалі на створення кришталевих поезій.
|
| |
|
Рецензія на твір Манкурту [Анатолій Мельник]
Болючі і правильні слова Ви знайшли! На жаль, манкуртів тих розвелось... як мишей у зимовій коморі (((
Вибачте за порівняння...
|
| |
Рецензія на твір Людині на пам'ять [Влад Сокол]
Мудре поетичне одкровення! Бог Людині дає можливість пізнати Світ.
А дехто дбає лиш як нагребти побільше чужого!
Згодна з Вашими щирими рядками!
|
| |
Привіт. Дякую за відзив. Божаю успіху, творчості.
Тепер інчого не пишу. Тривожно, сумно.
Продають землю, продають Україну нашими руками, люди з українськими паспортами.
| | |
|
Рецензія на твір На пам’ять юнаку [Влад Сокол]
Чудові настанови в мудрому вірші!
Юнакам, що підростають і мужніють у цей непростий час, є на кого і що рівнятися!
Вірш Ваш дуже вчасний і актуальний!
|
| |
Вдячний за відгук.
Продають чужинці нашу землю, я в розпачі. Непишеться, хандра.
Не буде для чого і кого писати.. Мудрую про Гімн Укараїни. Мене тривожать слова -Ще не вмерла і прапор - зверху синій а внизу жовтий, згідно древній історії це символ руйнації. Можливо ми так і живемо в пеклі під чужими пришельцями з чужою ідеологією.
| | |
|
Рецензія на твір Причина [Влад Сокол]
Звучить як Маніфест. А докори справедливі, на жаль.
Виявилось, що більшість народу дбає лиш про те, що б його такого дармового на хліб намастити! ((
Лишилось надіятися на Бога, що порозумнішають.
|
| |
Дякую.
На жаль судьбу нашого народа творять чужі люди нашими руками.
А це путь до знищення мови, культури, нації. Якщо опомнеться одурманений народ, буде відродження. Та останні вибори показали дуже тривожне бачення.
Я не пишу, не читаю, не дивлюся вістів. Страшно бачити, як вянуть наші квіти.
| | |
|
Рецензія на твір Сиве диво [Іцхак Скородинський]
:)))))))))))
Цікаве своєрідне бачення філософії буття...
на тлі палаючого носа)
Натхнення Вам і надалі в поетичному осмисленні світу.
|
| |
|
Рецензія на твір П'ята осінь війни. [Влад Сокол]
Наші мужні воїни і волелюбний народ не дасть клятим окупантам
зганьбити нашу рідну землю. Вірш Ваш вчасний і патріотичний!
|
| |
Дякую.
Мені тривожно, що наші хлопці гинуть, а хто буде народжуати українців. Війна, це один з елементів геноциду.
| | |
|
