Рецензія на твір Рибацький Рай [Олег Корнієнко]
Дуже добрий душевний вірш.
Викликав теплу згадку і про мою дитячу рибалку.
Рибку тоді я відпустила і більше не ловила))
Дякую за спогад.
|
| |
Рецензія на твір Ланцюг єднання [Влад Сокол]
Дуже хороша поетична присвята визначній події. Особливо з огляду на дату написання.
Я, здається, десь у коментарях писала,
що також маю вірш зі згадкою про Ланцюг Злуки.
Цю історію про прапор повідав мені мій чоловік,
він теж був ланкою ланцюга в той день, як представник від Народного Руху.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4182
|
| |
Рецензія на твір ТВОЙ ОБРАЗ В ДУШЕ [Влад Сокол]
Чудова любовна лірика!
|
| |
Рецензія на твір Мудрість [Влад Сокол]
Ваш вірш сколихує добрі душевні почуття. Згодна з кожним словом.
|
| |
Рецензія на твір СЕНС ЖИТТЯ. [Влад Сокол]
Духовний вірш. Спонукає до роздумів про місце в житті.
|
| |
|
Рецензія на твір Муза серця [Влад Сокол]
Вам вдалось уловити і чудово описати незбагненне диво творення!
|
| |
Вдячний за високий відзив.
Хай Вас супроводить муза пісні, музики і любові.
| | |
|
Рецензія на твір Просто осінь [Олег Корнієнко]
Красива поезія з нотками осіннього смутку.
Чарівне мелодійне відчуття.
|
| |
Рецензія на твір Морозець [Влад Сокол]
Чудовий дитячий віршик!
Маленьким непосидам справді не страшний морозець!
|
| |
Я зодоволений, що Вам сподобався вірш. Бажаю Вам успіху.
| | |
|
Рецензія на твір Забвение, год 1933 [Влад Сокол]
Ваша драматична історична присвята проймає,
болем відгукується в душі.
Важко навіть читати, а людям приходилось переживати,
і не всім удалось пережити.
Ваш твір вчасний і актуальний.
|
| |
Наші батьки прожили важкі літа. Від батьківських спогадів, історичних відомостей, вік після революції - це трагедія Українського народу.
З 1923 по 1933 і послідуючі роки до 50-тих, це були голодомори, розкулачення, репресії і тому подібне. Страшні роки - гегноцид, це 1923 і 1933, це щтучний голодомор на знищення нації української, генофонду нації. Сьогодні це продовжується - війною, умовами життя, весоким ПДВ, офшори, розгін робочого люду, висока смертність і низька народжуванність. Вони бояться єдності нашого народа.
Наша нескореність, генетична спадщена до Волі зламає плани жаждущих покорити або знищити українську націю.
Бог з нами.
| | |
|
Рецензія на твір ОСІНЬ [Влад Сокол]
Теплий і душевний вірш, з журливим відтінком.
З Глібовим перегукується "Стоїть гора високая".
|
| |
Таня, дуже вдячний за Ваш відгук.
| | |
|
Рецензія на твір Людська жертва хижаку. [Влад Сокол]
Кого оберемо, ті й правитимуть!
Простим людям давно пора навчитись хоч трохи ворушити мізками своїми,
а не очки гострити у пошуках дармових передвиборчих пайків!
З кожним роком мудрішатимемо, я думаю.
Все буде добре!
Головне ворога вигнати з своєї землі!
|
| |
Рецензія на твір Що сієш, те і жнеш. [Влад Сокол]
Згодна з кожним словом Вашого чудового вірша! Дехто не задумується над своїми діями і вчинками, що колись за все те прийдеться відповідати, "жати" свою нивку зла, яку засіяв бездумно!
|
| |
Дуже Вам вдячний, за порозуміння.
На жаль, люди беруть тільки по потребностцях, а тут немає границь.
| | |
|
Рецензія на твір Вогонь кохання. [Влад Сокол]
Мудрий вірш, як і висновок в кінці!
|
| |
|
Рецензія на твір Цена жизни. [Влад Сокол]
Вчасний і влучний вірш!
Згодна з Вами.
Чемпіонат в країні загарбників і окупантів
і то не спромоглися заборонити!(((
|
| |
Дякую за розуміння.
Нас методично нищать а ми, люди, будь-то відвідувачі в театрі трагедії - бачимо погибіль нації і мовчимо.
А наше Слово в невеликому колі рветься на Волю, а Воля чужими руками закута, грошима куплена, зрадою повінчана.
| | |
|
Рецензія на твір Вирус насилия Московии. [Влад Сокол]
Сувора і справедлива історична поема!
Казала вже не раз і скажу знову - те зборище люду, що називає себе
росією і російським народом має покаятися.
Вони ще не скоро дозріють до розуміння необхідності цього каяття.
Але навіть після каяття щирого ми не зможемо прямо зразу простити їх.
|
| |
Вдячний, що з порозумінням.
Коротенька історична реальність, яка написана - з уст моїх батьків, що пережили всі трагедії, та історичних документів.
Дуже шкода, що наші людини, в більшості, тк і не зрозуміли трагічну долю Українського народа. І тому така, наша, реальна сущность буття.
Продають свою долю за кіло гречки, пляшку олії, та за сотню гривнів.
Раб є раб.
| | |
|
Рецензія на твір Всесвіт і людина. [Влад Сокол]
Чудовий вірш, який викликає багато роздумів.
Мені здається, що кожен осягає світ на своєму внутрішньому рівні.
І добре, коли внутрішній світ не робить зла і не рушить інших людських світів.
|
| |
Дякую, що сподобалось і порозумілись. Такі люди. як Ви - будують світле майбутнє.
Якби це у вуха і до рук людей, на Землі була б чисто і квітучо. Люди не знють своеї планети, а вже хочуть гадить на новій.
Я згадую Дніпро, мого дитинства. Течія сильна - по груди у воді не встоїш. Пахло озоном.
А з 1978, я перестав купатися в Дніпрі. Вода мутна, має неприемній вкус і запах. На берегах тьма сміття.
А до водойма не приступити, вскізь бандюги перекрили огорожою.
Там де моя маленька дача, в озері і на березі сміття. Ми з жінкою не раз збирали по 2-3 великі чорні пластикові мішки - пляшки. бумага. пакети, залишки обідів. Один срам.
Як зупинити цей балаган, чи є відповідь?
| | | Якось схожі з Вашими роздуми викликали в мене бажання їх завіршувати.
Я Вам дам посилання на обидва вірші, в яких цінність не стільки поетична,
як витяг з Вікіпедії під ними)), бо інформації перелопатила чимало, щоб їх написати.
А спинити... Хто зна як. Може природа сама надумає відновити себе, і люди дозріють духовно.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4010
http://www.chitalnya.com/work.php?work=3857
| | |
|
