Рецензія на твір Гімн українському народу. [Влад Сокол]
Дуже патріотично звучить Ваш гімн! Нехай поперек горла стане ворогам нашим!
|
| |
Дякую.
Дуже прикро, що за 30 років топчемся, по тілах народу, воїнів, по мові, щоб продати Землю-Неньку, а самі будемо сиротами на рідній Землі.
Зрада, зрада і зрада. Чи бачать це українці? Чи сліпі котята, чи глухі?
| | |
|
Рецензія на твір Я, Русь-Україна. [Влад Сокол]
Чудово! Патріотично! ВІдновиться, не варто сумніватися! Ваш вірш звучить як Маніфест!
|
| |
Вдячний за порозуміння.
Багатьох це не торкається. На сьогодні поезія не доречна.
Наші почуття протестів, нагадувань історії нікого не піпчить.
Жують, п'ють, вірять в брехню, а потом плачуть. В мене тривога.
| | |
|
Рецензія на твір Шуба [Ігор Цирульніков]
Треба ж було перед тим як дарувати дружині шубу, п"яного кума витрусити з "кутюра")))
|
| |
Рецензія на твір Пам'ять [Влад Сокол]
Душевна поезія, справжня поема про жінку і її почуття, яка має жити це життя за двох. Відчулося...
|
| |
Дякую. Ви мене піддержали і ще пару людинок. І все.
На жаль гинуть наші українські вояки і кінця і краю не видно. Наші красуні будуть народжувати від чужих мужиків, чуже покоління.
Чому-то не б'ють на сполох, що тепер народжується значна частина неповноцінних дітей. Це ж наше покоління.
| | |
|
Рецензія на твір Сурми печалі [Анатолій Мельник]
Красива поезія, хоч і про сумне. На японські танка схоже.
|
| |
Рецензія на твір Січневий дощ [Анатолій Мельник]
Дуже гарно! Натхнення Вам і надалі на створення кришталевих поезій.
|
| |
|
Рецензія на твір Манкурту [Анатолій Мельник]
Болючі і правильні слова Ви знайшли! На жаль, манкуртів тих розвелось... як мишей у зимовій коморі (((
Вибачте за порівняння...
|
| |
Рецензія на твір Людині на пам'ять [Влад Сокол]
Мудре поетичне одкровення! Бог Людині дає можливість пізнати Світ.
А дехто дбає лиш як нагребти побільше чужого!
Згодна з Вашими щирими рядками!
|
| |
Привіт. Дякую за відзив. Божаю успіху, творчості.
Тепер інчого не пишу. Тривожно, сумно.
Продають землю, продають Україну нашими руками, люди з українськими паспортами.
| | |
|
Рецензія на твір На пам’ять юнаку [Влад Сокол]
Чудові настанови в мудрому вірші!
Юнакам, що підростають і мужніють у цей непростий час, є на кого і що рівнятися!
Вірш Ваш дуже вчасний і актуальний!
|
| |
Вдячний за відгук.
Продають чужинці нашу землю, я в розпачі. Непишеться, хандра.
Не буде для чого і кого писати.. Мудрую про Гімн Укараїни. Мене тривожать слова -Ще не вмерла і прапор - зверху синій а внизу жовтий, згідно древній історії це символ руйнації. Можливо ми так і живемо в пеклі під чужими пришельцями з чужою ідеологією.
| | |
|
Рецензія на твір Причина [Влад Сокол]
Звучить як Маніфест. А докори справедливі, на жаль.
Виявилось, що більшість народу дбає лиш про те, що б його такого дармового на хліб намастити! ((
Лишилось надіятися на Бога, що порозумнішають.
|
| |
Дякую.
На жаль судьбу нашого народа творять чужі люди нашими руками.
А це путь до знищення мови, культури, нації. Якщо опомнеться одурманений народ, буде відродження. Та останні вибори показали дуже тривожне бачення.
Я не пишу, не читаю, не дивлюся вістів. Страшно бачити, як вянуть наші квіти.
| | |
|
Рецензія на твір Сиве диво [Іцхак Скородинський]
:)))))))))))
Цікаве своєрідне бачення філософії буття...
на тлі палаючого носа)
Натхнення Вам і надалі в поетичному осмисленні світу.
|
| |
|
Рецензія на твір П'ята осінь війни. [Влад Сокол]
Наші мужні воїни і волелюбний народ не дасть клятим окупантам
зганьбити нашу рідну землю. Вірш Ваш вчасний і патріотичний!
|
| |
Дякую.
Мені тривожно, що наші хлопці гинуть, а хто буде народжуати українців. Війна, це один з елементів геноциду.
| | |
|
Рецензія на твір Яструба стріла [Іцхак Скородинський]
Сумно... Реалії буття. А вірш дуже гарний.
|
| |
|
Рецензія на твір Українська осінь [Влад Сокол]
Дуже гарна поетична замальовка. Пори року всі чудові, але осінь, як на мене, особливо виділяється щедрою і мудрою красою.
|
| |
Таня, дякую.
Я радий, що все гаразд.
| | |
|
Рецензія на твір Загублена доля [Влад Сокол]
Ваша духовна поема надихає на роздуми про чесноти людські, які повинен плекати в собі кожен з нас. Це поетичне одкровення звучить від щирого серця!
|
| |
Повертаючись до історії Русі-України періодів царя Московії Івана Грозного, Петра Першого, Катерини, комуняків і бачиш, як нищили нашу словянську націю і мову. Чому? В якій державі світу таке було. Я впевнений, наша нація і наша мова має ісоричне, божествене значення. Ми самі цього не розгадали і тому мучимось. Русько-Українську віру і історію підмінили.
В нас генетична память сильна, ніхто не переможе. Хіба-що фізично. Те що вони тепер активно родлять. А люди вірять в казку і тихо вмирають, утікають з держави.
| | |
|
Рецензія на твір Ми — діти Божі [Влад Сокол]
Згодна з кожним словом Ваших духовних поетичних роздумів. Бог Отець очікує до себе з любов"ю Сина, а не Раба.
|
| |
Нажаль, я про себе скажу, Біблію читав декілька раз. Дуже багато запитань, непорозумінь.
Історію Єврейського народу знаю з Біблії, більше чим свою.
І запитую себе:- Чому. Нашу історію вкрали і поработили.
Словяно-українськомународу не притамана комунстична ідеологія, це не наше. Чому воно ввійшло в наш побут?
Чужинці принесли і скалічили міліони життів і душі людські.
А люди мавчать і сопуть в дві дірки, мол - якось буде. Ні, не буде.
Воля і Чесноти кровю розписуються. А не балачками і казками.
| | |
|
