Рецензія на твір Так довго взимку я дочікуюсь світання [Дмитро Овсієнко]
Хороший вірш з добрими щирими побажаннями в кінці.
Будемо сподіватися, що так і станеться.
|
| |
Рецензія на твір Вранішній дощик [Влад Сокол]
Теплий і добрий віршик. Як літній ранішній дощик
|
| |
Дяую, за сердечні Ваші відчуття.
| | | Дяую, за сердечні Ваші відчуття.
| | |
|
Рецензія на твір Гордость - порок [Влад Сокол]
В житті, як на довгій ниві, всякого буває.
Хороший вірш. А на героїню одкровення не тримайте зла.
Кожному своє... і можливість робити свої помилки.
|
| |
Дуже вдячний за оцінку.
Я не підозрював, що це моя героїня. Так, як і Ви, подумали мої друзі, коли прочитали вірш. Були дуже допитливі.
Я бачив таких дівчат, ще будучи школяром і в поточний час, що
мої знайомі - дівчата , жінки, маючи жіночу красу по всіх параметрах жіночості, залишаються самі, на самоті. Їм це присвячується.
Бажаю їм добра, кохання.
| | |
|
Рецензія на твір Рибацький Рай [Олег Корнієнко]
Дуже добрий душевний вірш.
Викликав теплу згадку і про мою дитячу рибалку.
Рибку тоді я відпустила і більше не ловила))
Дякую за спогад.
|
| |
Рецензія на твір Ланцюг єднання [Влад Сокол]
Дуже хороша поетична присвята визначній події. Особливо з огляду на дату написання.
Я, здається, десь у коментарях писала,
що також маю вірш зі згадкою про Ланцюг Злуки.
Цю історію про прапор повідав мені мій чоловік,
він теж був ланкою ланцюга в той день, як представник від Народного Руху.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4182
|
| |
Дякую, приємний коментар.
Історичний день злуки, через ланцюгове єднання - рука до руки.
Незважаюяи на колючий морозний вітер, на просторі біля Коростишева, душа співала, була велика надія, крапля сльози котилася по щоці.
| | |
|
Рецензія на твір ТВОЙ ОБРАЗ В ДУШЕ [Влад Сокол]
Чудова любовна лірика!
|
| |
Дякую, за приємний відзив.
| | |
|
Рецензія на твір Мудрість [Влад Сокол]
Ваш вірш сколихує добрі душевні почуття. Згодна з кожним словом.
|
| |
Вдячний, що до душі.
Бажаю Вам творчості.
| | |
|
Рецензія на твір СЕНС ЖИТТЯ. [Влад Сокол]
Духовний вірш. Спонукає до роздумів про місце в житті.
|
| |
|
Рецензія на твір Муза серця [Влад Сокол]
Вам вдалось уловити і чудово описати незбагненне диво творення!
|
| |
Вдячний за високий відзив.
Хай Вас супроводить муза пісні, музики і любові.
| | |
|
Рецензія на твір Просто осінь [Олег Корнієнко]
Красива поезія з нотками осіннього смутку.
Чарівне мелодійне відчуття.
|
| |
Рецензія на твір Морозець [Влад Сокол]
Чудовий дитячий віршик!
Маленьким непосидам справді не страшний морозець!
|
| |
Я зодоволений, що Вам сподобався вірш. Бажаю Вам успіху.
| | |
|
Рецензія на твір Забвение, год 1933 [Влад Сокол]
Ваша драматична історична присвята проймає,
болем відгукується в душі.
Важко навіть читати, а людям приходилось переживати,
і не всім удалось пережити.
Ваш твір вчасний і актуальний.
|
| |
Наші батьки прожили важкі літа. Від батьківських спогадів, історичних відомостей, вік після революції - це трагедія Українського народу.
З 1923 по 1933 і послідуючі роки до 50-тих, це були голодомори, розкулачення, репресії і тому подібне. Страшні роки - гегноцид, це 1923 і 1933, це щтучний голодомор на знищення нації української, генофонду нації. Сьогодні це продовжується - війною, умовами життя, весоким ПДВ, офшори, розгін робочого люду, висока смертність і низька народжуванність. Вони бояться єдності нашого народа.
Наша нескореність, генетична спадщена до Волі зламає плани жаждущих покорити або знищити українську націю.
Бог з нами.
| | |
|
Рецензія на твір ОСІНЬ [Влад Сокол]
Теплий і душевний вірш, з журливим відтінком.
З Глібовим перегукується "Стоїть гора високая".
|
| |
Таня, дуже вдячний за Ваш відгук.
| | |
|
Рецензія на твір Людська жертва хижаку. [Влад Сокол]
Кого оберемо, ті й правитимуть!
Простим людям давно пора навчитись хоч трохи ворушити мізками своїми,
а не очки гострити у пошуках дармових передвиборчих пайків!
З кожним роком мудрішатимемо, я думаю.
Все буде добре!
Головне ворога вигнати з своєї землі!
|
| |
Рецензія на твір Що сієш, те і жнеш. [Влад Сокол]
Згодна з кожним словом Вашого чудового вірша! Дехто не задумується над своїми діями і вчинками, що колись за все те прийдеться відповідати, "жати" свою нивку зла, яку засіяв бездумно!
|
| |
Дуже Вам вдячний, за порозуміння.
На жаль, люди беруть тільки по потребностцях, а тут немає границь.
| | |
|
Рецензія на твір Вогонь кохання. [Влад Сокол]
Мудрий вірш, як і висновок в кінці!
|
| |
|
