chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект
Тетяна Чорновіл
[TETYANCH]
Інформація про автора
Мій блог і фотоальбом
Відгуки: 0
Всі твори автора
Написано рецензій:


Рецензія на твір   Рибацький Рай   [Олег Корнієнко]

Дуже добрий душевний вірш.
Викликав теплу згадку і про мою дитячу рибалку.
Рибку тоді я відпустила і більше не ловила))
Дякую за спогад.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 19.01.2019 в 07:55
 
Рецензія на твір   Ланцюг єднання   [Влад Сокол]

Дуже хороша поетична присвята визначній події. Особливо з огляду на дату написання.
Я, здається, десь у коментарях писала,
що також маю вірш зі згадкою про Ланцюг Злуки.

Цю історію про прапор повідав мені мій чоловік,
він теж був ланкою ланцюга в той день, як представник від Народного Руху.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4182


Тетяна Чорновіл    Добавлено 19.01.2019 в 07:51
 
Рецензія на твір   ТВОЙ ОБРАЗ В ДУШЕ   [Влад Сокол]

Чудова любовна лірика!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 19.01.2019 в 07:42
 
Рецензія на твір   Мудрість   [Влад Сокол]

Ваш вірш сколихує добрі душевні почуття. Згодна з кожним словом.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 27.12.2018 в 08:31
 
Рецензія на твір   СЕНС ЖИТТЯ.   [Влад Сокол]

Духовний вірш. Спонукає до роздумів про місце в житті.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 18.12.2018 в 07:23
 
Дякую, за порозуміння.

Влад Сокол    Добавлено 25.12.2018 в 20:14
 
Рецензія на твір   Муза серця   [Влад Сокол]

Вам вдалось уловити і чудово описати незбагненне диво творення!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 12.12.2018 в 08:32
 
Вдячний за високий відзив.
Хай Вас супроводить муза пісні, музики і любові.


Влад Сокол    Добавлено 17.12.2018 в 05:08
 
Рецензія на твір   Просто осінь   [Олег Корнієнко]

Красива поезія з нотками осіннього смутку.
Чарівне мелодійне відчуття.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 01.12.2018 в 12:27
 
Рецензія на твір   Морозець   [Влад Сокол]

Чудовий дитячий віршик!
Маленьким непосидам справді не страшний морозець!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 01.12.2018 в 12:25
 
Я зодоволений, що Вам сподобався вірш. Бажаю Вам успіху.

Влад Сокол    Добавлено 01.12.2018 в 21:59
 
Рецензія на твір   Забвение, год 1933   [Влад Сокол]

Ваша драматична історична присвята проймає,
болем відгукується в душі.
Важко навіть читати, а людям приходилось переживати,
і не всім удалось пережити.
Ваш твір вчасний і актуальний.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 24.11.2018 в 18:53
 
Наші батьки прожили важкі літа. Від батьківських спогадів, історичних відомостей, вік після революції - це трагедія Українського народу.
З 1923 по 1933 і послідуючі роки до 50-тих, це були голодомори, розкулачення, репресії і тому подібне. Страшні роки - гегноцид, це 1923 і 1933, це щтучний голодомор на знищення нації української, генофонду нації. Сьогодні це продовжується - війною, умовами життя, весоким ПДВ, офшори, розгін робочого люду, висока смертність і низька народжуванність. Вони бояться єдності нашого народа.
Наша нескореність, генетична спадщена до Волі зламає плани жаждущих покорити або знищити українську націю.
Бог з нами.


Влад Сокол    Добавлено 01.12.2018 в 22:24
 
Рецензія на твір   ОСІНЬ   [Влад Сокол]

Теплий і душевний вірш, з журливим відтінком.
З Глібовим перегукується "Стоїть гора високая".


Тетяна Чорновіл    Добавлено 17.09.2018 в 07:29
 
Таня, дуже вдячний за Ваш відгук.


Влад Сокол    Добавлено 15.11.2018 в 05:24
 
Рецензія на твір   Людська жертва хижаку.   [Влад Сокол]

Кого оберемо, ті й правитимуть!
Простим людям давно пора навчитись хоч трохи ворушити мізками своїми,
а не очки гострити у пошуках дармових передвиборчих пайків!
З кожним роком мудрішатимемо, я думаю.
Все буде добре!
Головне ворога вигнати з своєї землі!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 17.08.2018 в 20:10
 
Рецензія на твір   Що сієш, те і жнеш.   [Влад Сокол]

Згодна з кожним словом Вашого чудового вірша! Дехто не задумується над своїми діями і вчинками, що колись за все те прийдеться відповідати, "жати" свою нивку зла, яку засіяв бездумно!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 09.08.2018 в 12:17
 
Дуже Вам вдячний, за порозуміння.
На жаль, люди беруть тільки по потребностцях, а тут немає границь.


Влад Сокол    Добавлено 27.12.2018 в 08:05
 
Рецензія на твір   Вогонь кохання.   [Влад Сокол]

Мудрий вірш, як і висновок в кінці!


Тетяна Чорновіл    Добавлено 26.07.2018 в 13:04
 
Дякую, що сподобалося.

Влад Сокол    Добавлено 05.08.2018 в 22:29
 
Рецензія на твір   Цена жизни.   [Влад Сокол]

Вчасний і влучний вірш!
Згодна з Вами.
Чемпіонат в країні загарбників і окупантів
і то не спромоглися заборонити!(((


Тетяна Чорновіл    Добавлено 19.07.2018 в 09:14
 
Дякую за розуміння.
Нас методично нищать а ми, люди, будь-то відвідувачі в театрі трагедії - бачимо погибіль нації і мовчимо.
А наше Слово в невеликому колі рветься на Волю, а Воля чужими руками закута, грошима куплена, зрадою повінчана.


Влад Сокол    Добавлено 20.07.2018 в 22:19
 
Рецензія на твір   Вирус насилия Московии.   [Влад Сокол]

Сувора і справедлива історична поема!
Казала вже не раз і скажу знову - те зборище люду, що називає себе
росією і російським народом має покаятися.
Вони ще не скоро дозріють до розуміння необхідності цього каяття.
Але навіть після каяття щирого ми не зможемо прямо зразу простити їх.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 12.06.2018 в 23:13
 
Вдячний, що з порозумінням.
Коротенька історична реальність, яка написана - з уст моїх батьків, що пережили всі трагедії, та історичних документів.
Дуже шкода, що наші людини, в більшості, тк і не зрозуміли трагічну долю Українського народа. І тому така, наша, реальна сущность буття.
Продають свою долю за кіло гречки, пляшку олії, та за сотню гривнів.
Раб є раб.


Влад Сокол    Добавлено 15.06.2018 в 20:15
 
Рецензія на твір   Всесвіт і людина.   [Влад Сокол]

Чудовий вірш, який викликає багато роздумів.
Мені здається, що кожен осягає світ на своєму внутрішньому рівні.
І добре, коли внутрішній світ не робить зла і не рушить інших людських світів.


Тетяна Чорновіл    Добавлено 26.04.2018 в 09:26
 
Дякую, що сподобалось і порозумілись. Такі люди. як Ви - будують світле майбутнє.
Якби це у вуха і до рук людей, на Землі була б чисто і квітучо. Люди не знють своеї планети, а вже хочуть гадить на новій.
Я згадую Дніпро, мого дитинства. Течія сильна - по груди у воді не встоїш. Пахло озоном.
А з 1978, я перестав купатися в Дніпрі. Вода мутна, має неприемній вкус і запах. На берегах тьма сміття.
А до водойма не приступити, вскізь бандюги перекрили огорожою.
Там де моя маленька дача, в озері і на березі сміття. Ми з жінкою не раз збирали по 2-3 великі чорні пластикові мішки - пляшки. бумага. пакети, залишки обідів. Один срам.
Як зупинити цей балаган, чи є відповідь?


Влад Сокол    Добавлено 28.04.2018 в 20:52
 
Якось схожі з Вашими роздуми викликали в мене бажання їх завіршувати.
Я Вам дам посилання на обидва вірші, в яких цінність не стільки поетична,
як витяг з Вікіпедії під ними)), бо інформації перелопатила чимало, щоб їх написати.
А спинити... Хто зна як. Може природа сама надумає відновити себе, і люди дозріють духовно.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4010
http://www.chitalnya.com/work.php?work=3857


Тетяна Чорновіл    Добавлено 30.04.2018 в 00:06
 

Піднятися вгору

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57