Рецензія на твір Звільнитесь від блуду. [Влад Сокол]
Ваш вірш лунає полум"яним закликом
і болем відгукується в серці.
Перевертні підросли без ума
і не відають, що творять.
Хочеться надіятись, що все мине, як дурний сон.
|
| |
Дякую. Я думаю, що людям байдуже, що буде з Україною.
Декому байдуже, кому буде належати судьба українця.
| | |
|
Рецензія на твір ПОЧЕКАЮ [Влад Сокол]
Чарівна вишукана лірика. Бажаю Вам,
щоб стежки, які зійшлися, більше ніколи не розходились.
|
| |
Дякую, Таню, що Ви зяглядаєте на мою сторінку. Мені кажеться, що в Хаті -Читальні і людей немає. Чи може моя писанина не кваліфікована.
| | |
|
Рецензія на твір Перестиглі зорі яблуками в трави... [Олег Корнієнко]
Чарівний вірш
|
| |
Рецензія на твір Кохання навіки. [Влад Сокол]
Чудовий вірш. Ви знайшли вдалі і правильні слова про кохання,
хоч кажете, що слова йому й не потрібні.
Потрібні і важливі, просто іноді не обов"язково промовляти те,
що очі і серце давно виказали.
|
| |
Дякую. Я заглядую на сторінки Хати дуже мало. Так як знаю, що майже не читають. Можливо це й не потрібно.
| | |
|
Рецензія на твір Пробудися — люде. [Влад Сокол]
Якщо народ перетворюється в натовп, то пробуджуватись чи задумуватись про свої діяння не в його правилах. Як виявилось, у нас зараз три чверті натовпу і тільки одна чверть народ.
Але той НАРОД, його ніби й менше, та він з Великої Літери. Ми з Вами теж з великої літери, тож будемо вчитися жити серед натовпу, переконувати його і вертати в НАРОД!
А вірш Ваш дуже вчасний і символічний.
|
| |
Вдячний за відгук.
Після оголошення результату виборів, промайнула туга і мені показалась, що ніби темна мара накрила Україну.
Припомнив 1917, голодомори, розкулування, репресії, ГУЛАГИ. Хто це робив, люди не хочуть отямитись. Що очі бачили, тей купували, той їжте, щоб вам повилазило.
| | |
|
Рецензія на твір Ворона - сусідка. [Влад Сокол]
Добрий і щирий вірш. Пощастило Вашій вороні з сусідством! А нашій Україні геть не пощастило. Сусід попався їй - паскудний заср...нець (чи може сусідка... суть від роду не змінюється).
|
| |
Ця маленька радість надає наснагу. Дякую Вам.
| | |
|
Рецензія на твір Слава избирателю? [Влад Сокол]
Да уж... Ославились наші виборці на весь світ цього року.
Аж соромно. Ваш вірш напрочуд символічний.
Прогинатися нашому народику, виявляється,
як дурному з гори скотитися.
|
| |
Дякую. Так, соромно. Мої друзі за бугром посміхаються з нашаого виборця, докотилися. Як є, так є.
Що ж життя вчить,
Як на світі жить.
Почті тисячу літ вчить,
Та тугодумів не навчить.
| | |
|
Рецензія на твір Сон води [Анатолій Мельник]
Вишукані рядки і почуття.
|
| |
Рецензія на твір Сходи [Анатолій Мельник]
Чудовий вірш.
|
| |
|
Рецензія на твір Слово поета. [Влад Сокол]
Ви знайшли хороші мудрі слова, щоб описати важливе значення поетичного слова!
Ваш вірш звучить як маніфест!
|
| |
Дякую, приемний відзив.
Якби ж то люди читали, той розум би мали.
| | |
|
Рецензія на твір Санітар [Влад Сокол]
Чудова дитяча загадка. Та ще й так оригінально написана підказка!
Малеча поморочиться, поки прочитає!))
|
| |
Рецензія на твір Ще спить моква... [Олег Корнієнко]
Тепло і душевно відчувся цей мелодійний вірш з відтінком чар прийдешньої осені.
|
| |
Рецензія на твір Кішка — Мурлика. [Влад Сокол]
Гарний віршик!
Без горобця тільки спати йти Мурлиці,
смачненький летючий перекус - не на часі!))))
|
| |
Рецензія на твір Березень. [Влад Сокол]
Дуже атмосферна і образна березнева замальовка. Таки правда,
ніби весна навкруги, а тепло тільки під одіялом відчувається)).
|
| |
Вдячний за відгук.
Теперішній клімат змінився і хуртовині рідко бувають. Та захватив кусочок Українського пейзажу.
| | |
|
Рецензія на твір Майбутнє в наших руках. [Влад Сокол]
Чудовий вірш. Ви знайшли влучні і душевні слова настанови нашому молодому поколінню патріотів. Будемо надіятися що з Божою поміччю наша Україна звільниться з пазурів підлого сусіда. Та, маючи таке сусідство, зброю не варто далеко відкладати, а мати її завжди напоготові (як військову, так і інформаційну).
Дякую Вам за вірші з тривогами за долю нашої України.
|
| |
Вдячний Вам, за підтримку.
Я ще зі школи мав думку, чому ми незнаємо нашої спадщини, ще від пращурів.
На поточний час ми живемо чужою історією - російською. світовою,
єврейською, комуністичною.
Де наші корні, де наші генетичні надбання. І ще одне, чому ностійно нас розєднують, чому зобороняють нашу мову, чому ховають наші історичні надбання. Де наші історики , архелоги, лінгвиністи.
Що обрусилися, обяничарилися, чи в молитвах запуталися.
Остані події показують, що нашій нації плетуть лапті, а хто це відчуває. Заклинило.
| | |
|
Рецензія на твір Так довго взимку я дочікуюсь світання [Дмитро Овсієнко]
Хороший вірш з добрими щирими побажаннями в кінці.
Будемо сподіватися, що так і станеться.
|
| |
