Написано рецензій:
Рецензія на твір П'ята осінь війни. [Влад Сокол]
Наші мужні воїни і волелюбний народ не дасть клятим окупантам
зганьбити нашу рідну землю. Вірш Ваш вчасний і патріотичний!
| | | Дякую.
Мені тривожно, що наші хлопці гинуть, а хто буде народжуати українців. Війна, це один з елементів геноциду.
| | |
| Рецензія на твір Яструба стріла [Іцхак Скородинський]
Сумно... Реалії буття. А вірш дуже гарний.
| | | | Рецензія на твір Українська осінь [Влад Сокол]
Дуже гарна поетична замальовка. Пори року всі чудові, але осінь, як на мене, особливо виділяється щедрою і мудрою красою.
| | | Таня, дякую.
Я радий, що все гаразд.
| | |
| Рецензія на твір Загублена доля [Влад Сокол]
Ваша духовна поема надихає на роздуми про чесноти людські, які повинен плекати в собі кожен з нас. Це поетичне одкровення звучить від щирого серця!
| | | Рецензія на твір Ми — діти Божі [Влад Сокол]
Згодна з кожним словом Ваших духовних поетичних роздумів. Бог Отець очікує до себе з любов"ю Сина, а не Раба.
| | | Рецензія на твір Метаморфози. [Влад Сокол]
Мудра байка Ваша,
і актуальна для нас, на жаль.
Та нема кому задуматися над нею з винуватців.
Бо винуватці - тупі рогаті барани та безмозглі овечки.
Зелена пліснява колишнього гордого Українського Народу. ((
| | | Забула поставити оцінку,
а змінити рейтинг не виходить.
Вибачте. Моя оцінка найвища.
| | | Дякую, за порозуміння.
Дой Боже, щоб це зрозуміои люди. Може щось в мозгах проклюнеться.
| | |
| Рецензія на твір Доля людського Роду. [Влад Сокол]
Чудовий духовний вірш.
Слово Боже сотворило Світ,
та юрми тупих істот не раді йому.
Останнім часом особливо це помітно.
Приміряються, чи не можна намазати на хліб
чи кудись ще приладнати чесноти наші найвищі - Мову,
Віру, Гідність Людську.
Знайшлись пройдисвіти, що готові
край свій рідний продати за 30 срібняків.
Лишається надіятися на Бога,
що відведе від нас цю пошесть підлої дурості.
Бо надіятися, що бидло порозумнішає, марно, на жаль.
| | | Щож робити, якщо нашу духовність вибивали віками. Царі, сусіди, комуністи. Ми і сьогодні говоримо - відродити мову. Хтож це її занапастив? Ми самі повинні в цьому - піддавалися чужинцям, вірили, довіряли. А щож на сьогодні, все теж саме.
Залишилися ще вірні люди і впевнений, що наша генетика возвеличится і буде прикладом всього людства.
Ми нездолані, з нами Бог наш і память предків.
| | |
| Рецензія на твір Пересторога Роду. [Влад Сокол]
Ваші настанови вчасні і потрібні. Ви знайшли вдалі слова, щоб застерегти
молоде покоління жити по Правді і Совісті, щоб не втратити відчуття свого Роду.
На жаль, останнім часом багато людей перетворились на тупих овець,
яким все одно, який у них Рід, бо його, бачте, на хліб не намажеш...
Ця бездуховна отара примножується, а хитрі жевжики з-за порєбріка вміло й хитро скеровують
її на бойню!
Особливо тривожить те, що серед манкуртів більшає молодих,
раніше думалось, що тільки пенсійні совки здатні продати все святе за кіло гречки.
Так званим юним запроданцям навіть гречки не треба (((
Продаються за обіцянки-цяцянки, бездумно пруть отарою у прірву,
тягнучи і всіх за собою.
Вибачте за багатослівний коментар.
Лишається надіятися на Бога,
щоб дав нам Сили справитися з бідою!
Слава Україні! А запроданцям ганьба!
| | | Дякую за порозуміння.Так Ваші думки правдиві.
Дивлячись на пройдене життя батьків, це були роки Ленінської-Бланківської революції. Винищення хліборобів, інтелігенції, винищення духовного світу, винищення мови - коріння словянського роду. Я своєї історії не знав, знав комуністів, портію їхню словив, а в душі була смута, тривога. І я шукав Правду. Та що зтого, якщо мої знойомі, друзі думають по яничарські, по московські. Виродилось українська, словянське племя, переродилось, перемножилось здругою нацією.
На мої почуття все кане в пропасть і наша український мінталітет переможе і весь світ буде нами гордитися. Слава Україні.
| | |
| Рецензія на твір На Івана Купала [Влад Сокол]
Неймовірно красиві поетичні спогади. Це те, що навіки залишається в серці.
| | | Дякую, що завітали.
Свято Івана КУпала, це пращурівське свято, наше рідне. Также і крашанки і короваї якими поминали померлих, ще до народження Ісуса. Ці свята понад 700 років заборяла релігія, та наша Правда, наша ВІра перемогла над сумнівними силами. І ці свята приписали до сучасних подій Весняного рівнодення і Великодня.
Я помню, як ми брали велику гілку верби, прикрашали і вели хороводи. Сусіди комуністи горло дерли, нас обзиваали, а ми діти радувалися і їх не чули. Потом за це батьків тягали. Це були триважні і для нації пагубні часи. Та насьгодні некраще.
Люди темні, забувчиві, вірять словам, а не ділам.
| | |
| Рецензія на твір Звільнитесь від блуду. [Влад Сокол]
Ваш вірш лунає полум"яним закликом
і болем відгукується в серці.
Перевертні підросли без ума
і не відають, що творять.
Хочеться надіятись, що все мине, як дурний сон.
| | | Дякую. Я думаю, що людям байдуже, що буде з Україною.
Декому байдуже, кому буде належати судьба українця.
| | |
| Рецензія на твір ПОЧЕКАЮ [Влад Сокол]
Чарівна вишукана лірика. Бажаю Вам,
щоб стежки, які зійшлися, більше ніколи не розходились.
| | | Дякую, Таню, що Ви зяглядаєте на мою сторінку. Мені кажеться, що в Хаті -Читальні і людей немає. Чи може моя писанина не кваліфікована.
| | |
| Рецензія на твір Перестиглі зорі яблуками в трави... [Олег Корнієнко]
Чарівний вірш
| | | Рецензія на твір Кохання навіки. [Влад Сокол]
Чудовий вірш. Ви знайшли вдалі і правильні слова про кохання,
хоч кажете, що слова йому й не потрібні.
Потрібні і важливі, просто іноді не обов"язково промовляти те,
що очі і серце давно виказали.
| | | Дякую. Я заглядую на сторінки Хати дуже мало. Так як знаю, що майже не читають. Можливо це й не потрібно.
| | |
| Рецензія на твір Пробудися — люде. [Влад Сокол]
Якщо народ перетворюється в натовп, то пробуджуватись чи задумуватись про свої діяння не в його правилах. Як виявилось, у нас зараз три чверті натовпу і тільки одна чверть народ.
Але той НАРОД, його ніби й менше, та він з Великої Літери. Ми з Вами теж з великої літери, тож будемо вчитися жити серед натовпу, переконувати його і вертати в НАРОД!
А вірш Ваш дуже вчасний і символічний.
| | | Вдячний за відгук.
Після оголошення результату виборів, промайнула туга і мені показалась, що ніби темна мара накрила Україну.
Припомнив 1917, голодомори, розкулування, репресії, ГУЛАГИ. Хто це робив, люди не хочуть отямитись. Що очі бачили, тей купували, той їжте, щоб вам повилазило.
| | |
| Рецензія на твір Ворона - сусідка. [Влад Сокол]
Добрий і щирий вірш. Пощастило Вашій вороні з сусідством! А нашій Україні геть не пощастило. Сусід попався їй - паскудний заср...нець (чи може сусідка... суть від роду не змінюється).
| | | Ця маленька радість надає наснагу. Дякую Вам.
| | |
| Рецензія на твір Слава избирателю? [Влад Сокол]
Да уж... Ославились наші виборці на весь світ цього року.
Аж соромно. Ваш вірш напрочуд символічний.
Прогинатися нашому народику, виявляється,
як дурному з гори скотитися.
| | | Дякую. Так, соромно. Мої друзі за бугром посміхаються з нашаого виборця, докотилися. Як є, так є.
Що ж життя вчить,
Як на світі жить.
Почті тисячу літ вчить,
Та тугодумів не навчить.
| | |
|
|
|
