chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Холодна війна

[Вадим Гаращук]  Версія для друку


Ти дитина настільки сучасного світу,
Що моє майбутнє - це твоє сьогодення
Твоє коріння проростає з мого гілля
А мій власний початок може здатисть тобі архаїчним

Моя юність сягає тих заморочок,
Коли гітара і портвейн серед опалого листя-
це сто відсотків романтики
Твої ж ровесники обирають вже навіть і не пепсі

Ми діти різних таборів
Хоч не ворожих і вже точно не полярних
Ти чомусь схожа на янгола -
в усьому, щоби ти не робила:
коли сяє твоя чарівна посмішка,
або коли ти всерйоз переймаєшся чимось.
Та навіть коли втомлена -
ангели теж втомлюютсья
і на мить складають крила.

В мені ж вмирає пропойця-поет
з ніжними очима і черствим серцем.
Чи може то я помру таким? У жовтому плащі...

Криза вплинула на кожного по-своєму
Не йдеться про банки, в яких ми є клієнтами
Комусь з нас дісталася криза жанру,
іншому - криза довіри.
Може я помиляюся, але хто тоді
віднайде істину, як не ми з тобою?!?

Формально, ми одне покоління,
Але рівень підготовки
до війни з холодом
у нас абсолютно різний



Рубрика твору: Верлібр
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 221
Опубліковано: 27.10.2008 12:55





© Copyright: Вадим Гаращук



 
Рецензії


Квіла Брістенія:   Додано 27.10.2008 в 13:01

здається, цей вірш добре було би покласти на музику ;)





 
Вадим Гаращук   Додано 27.10.2008 в 13:49

Забавно! Я теж так спочатку гадав, а потім подумав, що тут розмір не дуже правильний і тому "шкутильгатиме" :)))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи