http://www.chitalnya.ru/

Століття

Лежить століття на столі під шаром пилу,
Але ж колись воно над нами мало силу,
Носило в пелюшках, ганяло в шию в школу,
Вітрами нас війни кидало в бруд додолу,
Селило нас в містах, місило на городах,
Топило, як кутят незрячих ще, у водах,
Під гаслами "Любіть!" навчало нас вбивати,
І з голодом плелось від хати і до хати,
Тягнуло в тюрми нас, морозило сибіром,
І з смертю за плечем нас відпускало з миром,
Копало що є сил для нас в степах могили,
Дробило нам кістки і витягало жили,
А потім, сред промов плело про непричетність,
І що з"єднає нас тепер, напевно, чемність,
Добро, краса, любов і милосердя, звісно,
І з тугою вело за нами тиху пісню...

Століття (морок, стіл, пилюка на горіщі)
Занедбане лежить, та все ж до Бога ближче!




Автор: Анатолій Мельник
Рубрика твору: Лірика філософська
Опубліковано: 24.06.2009 19:24