chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Я іду як повірник-прапращур до Велеса-бога...

[Володимир ЯЩУК]  Версія для друку


Я іду як повірник-прапращур до Велеса-бога -
Й чагарі обступають стирловано - в прагненні див,
І кривляє дорога, ховається в хащах дорога,
Ніби смертним гріхом - та й не тільки оден - завинив.
Крижаніє душа і все тіло в голодному зморі,
Чим же, Велесе, винен скотарський зневажений рід?
Ти - творитель достатку, розрадник у бідах та горі...
Врешті, й ми - не з ламких, ми таки не з гнилястих порід...
А скотарські престоли жадають свавільної долі,
Що сумірна шаленству таких недосяжних зірок
І не здатна зміняти намистину власної волі
На земні-преземні крем"яшок, черепок чи скребок.
Нам Сварог, і Дажбог, і Перун навіщують сприяння...
Тільки, Велесе, ти над усе, над усе - на віки,
Під небесним оцим ненадійним, хистким одіянням
Ми з тобою в молитві назавше йдемо напрямки.
Я іду як повірник-прапращур до Велеса-бога -
Й чагарі обступають стирловано - в прагненні див,
І кривляє дорога, ховається в хащах дорога,
Ніби смертним гріхом - та й не тільки оден - завинив.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 238
Опубліковано: 25.06.2009 21:55





© Copyright: Володимир ЯЩУК



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи