chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Панська наука

[Ігор Цирульніков]  Версія для друку


Донька - хаті дала раду,
Дід – город копає,
Свою кізку на леваду
Баба виганяє.
Закуняла, бо пригріло
Сонце сивину,
А скотині закортіло
На озимину.
Ой, який чудовий ранок!
В зелені земля!
Та на гріх, якийсь підпанок
Об’їздив поля.
Вийшов пан той із машини,
(видно, що не в дусі),
Та у лоба як задвине
Старенькій бабусі!
Із очей сліпих повсюди
Іскри вилітають!
- Ой, лишенько! Добрі люди!
Рятуйте! Вбивають!
- Ти мене стара дурепа
Затямиш надовго!
І потяг козу за цепа
До своєї «Волги»
Баба скиглить, заклинає,
У долоні хлопа!
А пан мовчки припинає
Цепа до фаркопа.
Панська «Волга» до обіду
По селу кружляла
І козу тягала слідом,
Доки та не впала.
А народ стояв, дивився
На страшну картину.
Та ніхто не заступився
За німу скотину.
Продав Бога, пан - іуда,
За владу та їдло!
Та чи ми із вами люди?
Чи ми з вами бидло?



Рубрика твору: Сатиричні вірші
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 249
Опубліковано: 31.08.2009 20:44





© Copyright: Ігор Цирульніков



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи