chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

ШИНКУЮ КАПУСТУ

[Володимир ЯЩУК]  Версія для друку


Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.

Я шинкую капусту затято, надсадно, надривно,
Геть на гамуз січу, аж на зрізах сочиться в мені...
Жилкуваті листки, котрі стьожками ляжуть безживно, –
То мої, гріховодника, всує розтринькані дні.

Капустини січу, наче дні переводжу нінащо,
Розпатловую миті – куйовджу лапату листву.
Засвіти, моє сонце, мене зрозумієш найкраще,
Засвіти, засвіти, я в надії й чеканні живу.

Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 264
Опубліковано: 08.09.2009 21:10





© Copyright: Володимир ЯЩУК



 
Рецензії


Євген Гудима   [hudyma]   Додано 11.09.2009 в 19:53   Рецензія: позитивна

Через головку капусти - і така філософія. Досить непогано





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи