chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Код життя

[ТАЙМ]  Версія для друку


Приспів:
Пдніми ти голову догори,
Позбирай очима з неба зорі.
Поскладай собі у душу їх,
Підлети до неба ти високо і не бійся,це не гріх.
Політай між хмарками і мріями людей,
Серед нових,ненароджених ідей,
Візьми там те,чого чекала,
Чого життям своїм роками ти шукала...

Для тебе музику присвячую і квітки ці гарнюні і хороші,
Для тебе серце,душу,руку,гроші...
Схиляю голову,тебе мені завжди так мало,
Постійно бачити тебе життя мені,на жаль,не дало.

Тут дерево росте,останнього листочка на ньому вже давно не стало,
Туманом все це диво покривало...
А я собі,стою із квіткою сумною,
Стою,скучаю за тобою...

Не дивись ти так на мене,я далеко не ідеал,
Можливо я погоджусь,так я унікал...
Очі не привітні життя мені не дало,
Лиш дало мені очі й саме,неначе десь пропало.

Протоптану дорогу так важко десь знайти,
Хоч,наче нас так мало і водночас так багато,
Я хочу народитись,не хочу потім вмерти,
Невже для цього так потрібно руками мрію дерти?

Сьогодні зараз вечір,а завтра буде ранок,
Всі живемо разом,готуєм разом каву,
Завтра я народжуся,лише би не сьогодні,
Відразу виросту,тут всі такі холодні...

Усі ми хочем їсти,Без пити помираєм,
Шукаєм більше грошей,від рідних їх ховаєм.
Пробач,майже не кажем,від страху завмираєм,
А,що ж тоді ідея,Яку ми всі шукєм?



Рубрика твору: Лірика міська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 296
Опубліковано: 12.09.2009 18:03



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи