chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Нікому то не треба або куди діваються вірші,колт ти їх видал

[ТАЙМ]  Версія для друку


Ти кажеш,бачила мене у снах? Збрехала ти!
Ніхто ніколи там мене побачити не зможе.
Я не буваю там,хоч спи,хоч йди,чекай...
Чи може то не я був,то просто совість.
Яка хапається ха кожну мить життя,
За сміх,за віру,за надію...,і плаче...
Плаче в темноті,як те налякане дитя,
Що мить ще тому раділо і всміхалось...
Я знаю,знаю це пусті слова.
Це просто мова,голос і рядки,
Чи ні,
А може крик,печаль,журба,надія,втіха,
І не рядки,а кров на чистому листі.
Я знаю...Що я знаю? Не знаю я нічого.
Я дурень,ідіот,придурок,просто хлопець...
І в голові у мене має бути тільки секс,машини і жінки...
Тоді ж чому нема нічого,тільки мрія
Знайти єдину ту одну у цілому житті
І бути з нею,мати групу,діток,щастя?
Здається вже знайшов її,вона ось тут...
Але...Але це просто вдале поєднання.
Усе,але чому не дбаю я про себе?
І щастя іншого я вищ тримаю за своє?
Не буду більш таким,як був до цього...
Нема у мене дівчини...Будь ласка,це ж лиш я.
Ну що я можу вдіяти? Усе зробити сам або нічого...
Чому? Для чого це мені? Яка ж я сволоч?
А сволоч я! Когось ж хоч раз зробив щасливим?
А не зробив! Не вмію просто я...
Пробачте,вибачте за все,що я зробив комусь...
Я не хотів,а може просто був дибілом.
Не знаю,напевно буду сам завжди один
І так помру,якщо не житиму я вічно...
Таки не житиму,хіба десь там розкаже хтось усім про мене
І буду я наказаний таким життям,а потім...
Якака різниця,що буде потім?
А зараз КВН,студентське радісне життя,
Найкращі ці роки пролітають швидко й мимо.
Я звір,я ніжна пташка у руці...А ви...
А ви не дивитесь на мене...Беззахисне створіння,
Малеча бідна,що не нагодована іще.
А ви кидаєте,стискаєте і бєте...
Мені то боляче,крім сліз нічого не покажу...
А звір,а звір шаленство люттю пє
І тільки станеться хоч щось...Кохану хтось зачепить...
Той звір на клапті роздере...
Я вже зневірився,згубив я віру у коханні,
Що щось хоч є у цьому світі ще для мене,
Але нема,я бачу,я пропащий
Хай бють,кидають,ріжуть і шмагають...
Мовчатиму...Не вимовлю ні слова...
Але нехай зачеплять ту одну коханну...
Хоч знати буду хто вона...Я знаю...
Що знаю я,хто є вона,але,але-це просто слово,
А може і не знаю...З таким життям
Усе на світі може статись випадково...
Нікому не присвячую усі оці слова,
Ніхто не ревнуватиме,радіти теж не буде,
Хай просто люди знають,я для них життя,
Розвага тобто,квнщик,з гурту хлопчик...
А особистого життя нема...Нехай не буде.
Не заслужив на нього просто я,не заслужив.
І хлопці всі козли-це лише про мене,
І не ображайте інших,пишіть в приват,сюди,до мене,
Я буду чемним,чесно.А як ні-то прийдіть і вдарте,
Не зроблю я нічого.І буде легше вам,хоч щось то буде добре...
Не знаю,що я пишу...Я унікал! І можете не вірити словам...
Спирайтеся на власні думання і враження від мене,
Але чи правда,чи правда це для вас?
Не знаю.Я просто я.І пафосу не треба...
Продовження ще буде,можливо і не тут,
Можливо заперечить усе написане тут мною.
Але не знаю знову я,цей бруд
Ніде не дінеш,хіба що видалиш оце з нотатки...
І видалю...Нехай не зараз,але його вже потім тут не стане
І цей єдиний екзимпляр пропаде в прірві пропасті страшної.
І далі я вдаватиму щасливого такого хлопчика з весною
І може хоч комусь від того стане краще...
Нема закінчення отут,не знаю,як тут бути,
Не знаю,що робити,як жити,бачити цей світ і чути.
Пробачте,але невже ви втратили свій час
Через якийсь довгенький,віршик ні про що?
Я знаю,можливо буду з кимось,можливо і щасливий,
Але не зараз і не скоро,так думаю як оптиміст.
І буду з дівчиною я уже сміливий,
Бо втратити нема що,хіба що зміст...
Але... Хоч сядь і плач,але не буду...
Зі всіх сил волоай,але без звуку,
Бо ти ж веселий радісний хлопчина
І буде звісно не одна дівчина ще у тебе.
Можливо буде...Але коханої не буде...
Не знаю,не хочу думати про це,
Бо знаю,що не буде,щоб не казали,
Не сприйме інших поцілунків
покрите невидимими шрамами від поцілунків це лице.
Я радісний,щасливий типу хлопчик,
Я квнщик і мрія в мене є.
Але кохання..Це ж лише кохання....
І серце болісно встає...



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 310
Опубліковано: 12.09.2009 18:23



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи