chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Всяка фігня

[ТАЙМ]  Версія для друку


ПР.
Не знаю,що за сльози після фільму в титрах,
Фільм ніби веселий,але хвилі в жилах
Притихли,заспокоїлись,вляглися,стали тихо,
Світанок або вечір...Серце щось розбило...
І кров,кров,що болі ще не знала
Повільно капала,отак стікала
на підлогу...
І я разом із нею дихав так,неначе плакав
З весною і квітами зівялими балакав-
Не знав,що штучними були вони усі.
Я сам,як і завжди,а проти мене знову всі...

Вірші для бездарів,кричали всі мені,
Вірші дибілів ніхто читати вже не буде.
Бо ти придурок,твої вірші-це купа слів в лайні
Й ніхто не похвалить,лише вдарить в груди.
Але моє життя-це лиш моє життя,
Й ділити з ким нема,на жаль,кому.
Звичайно життя моє-сміття,
Але чому я сам,дибіл,тому?
Можливо я придурок,але не в житті такий,
Це лиш розваги мої та для навколишніх людей.
Одного разу я веселий радісний хлопчина,
А в інший-сумний,серйозний хлопчик чи людина.
Так все,набридло це мені,
Ніяких правил,особистого життя мені не буде.
Я той,хто є і так,чи ні
Питаннями нехай вбивають мене люди.
Я виживу,хоча й поранений вже так
Я виживу,бо наче ранений я птах,
Я виживу,бо жити мушу,
Або не буду зберігати свою душу...



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 293
Опубліковано: 12.09.2009 18:24



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи