chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Свічка згасла

[ТАЙМ]  Версія для друку


ПР.
Не звертай уваги на мої слова,
Не думай про те,що буде з тобою.
Думай,вирішуй усе ти сама,
Так страшно,напевне,бути одною.

Коли дух вмирає,не хоче вже дівчат,
Не хоче нікого,крім тебе одної,
А страх все радіє,переростає у жах,
Але зовсім не страшно бути без зброї.
Не страшно...Це сумно не мати дівчат-
Коханням страждати...Папір-наче брат,
Ручка-партнерка,слова-ніби діти,
Думи...усі ці думи,куди їх подіти?
Сирени,сраждання,ігри на люди,
Біль у душі ,дивні погляди всюди.
А сереце ображається,плаче на тебе,
Ну навіщо,чому йому ти так треба?
А я так страждаю,також це хочу,
Але бути без тебе я зовсім не можу.
Я просто хлопчик,а ти царівна незрівнянна,
У мене душа ще маленька,а в тебе невблаганна.
Я тут,ти там-яка різниця,
Проте над мною сонечко сміється...

Вони стояли,посміхались на те все,що були з ними,
Вони стояли,цілувались прямо серед зливи.
А я стояв поруч і з ними,я думав,ледь не плакав,
А може й плакав або це просто дощик падав
На обличчя.Віддав би все я заради мрії,
Заради коханої своє-на майбутнє доброї надії.
Але не судилось,така вже моя доля,
Хоча й кохати то є моя воля,
Яку контроювати вже не можу,
Хоча і хочу,але чекайте...Ні,не хочу.
Віддав усе тепло,згоряю сам
І лише останнє отій єдиній я віддам...
Тобі,кохана...



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 313
Опубліковано: 12.09.2009 18:24



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи