chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Втрачена сила

[ТАЙМ]  Версія для друку


Відкриваю я очі-знову погляд цей,смуток,
Посилаю до тебе невинний дзвінок.
Але ти свій мобільний вимкнула,напевно,
І все,що я отримав-лиш просто гудок.
А серце памятає,волає невпинно,
Ридає,страждає,як самотній струмок.
"Не бійся,я поряд!"-кричу сам я до себе-
Божевілля від зневіри отруїло ходи думок...


Сам я один,назавжди один,
Як швидко все вирішується за кілька годин-
Вся доля людини,її щастя і смуток,
Все,як спакували у великий пакунок,
Порвали,затоптали,як сніг ніжний навесні,
Ну навіщо і нащо невзаємність є на Землі.
Хай стану я птахом,вдарять діти мене в груди
Камінцем по серці,хоча б цікавість їхню зможу я відчути
І крові багато,крила ще є на плечах,
Але нащо їх мені? Сльози застигли на очах...
Пройшла ти мимо,не помітила ти птаха мертвого-Тобі байдуже,
А я...А що мені,я вже не там,хоч хочу до тебе я дуже.

Не знаєш ти,не чуєш,як тебе кохаю,
Як чекаю я на щось,на диво я чекаю.
Правду ту кажуть,що нема чому жити,
Якщо життя твоє Любов Оту калічить.
І я над прірвою,готовий зараз вмерти,
Але не час ще мені чекати злої смерті.
Крок вперед,все нема вже життя,хоч і прірва позаду
Я вже не можу страждати отак,кожної ночі щоразу.
Пробач,я прошу,навіки у думках з тобою
І сльози,як дощ омивали очі солоною водою.
Гаразд,я не буду,просто вдаватиму,що пишу просто так вірші,
Хоч,знаєш,як важко брехати тобі...

ПР.
Ніхто не казав,що ангелів любити не можна,
А я покохав.
Не знав,що дивитись на сонце -ранить так очі
І знов я страждав.
Не знав,що ангелам просто людей вже не треба-
Мрію у думках я плекав.
Не слухав я розум,слухав лиш серце
Тебе в небі шукав...



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 294
Опубліковано: 12.09.2009 18:28



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи