chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Прожектор

[ТАЙМ]  Версія для друку


Немаю я грошей,тому нема дівчини,
Вони бажають лиш одного,а не другої половини.
Щоб був Бед Пітт і тримав для них 64 вілли,
А навкруги,щоб слуги-хлопчики своїм теплом зігріли.
Фантазії їхні навіть важко уявляти,
Якщо хочеш мати дівчину-повинен наглість,гордість,гроші мати,
З нею бути добрим,з і ншими ти злий
І новий для неї телефон,собі ж автомобіль...
Романтика хай всрається,популярність підросте
І замість мозку в голові рейтинг у контакті нехай розвивається,росте.
Розводить він,розводять його-
Це краще для дівчини за свого того.
Головне,щоб у подруги був гірший і начхати на почуття,
Нехай гроші їй залишить,а сам віддасть Богові життя.
Але перед тим нехай нагодує по ресторанах,по кафе
І щоб чимдорожчих,байдуже,що там від піцци цвіллю тхне.
Нехай вона і красуня,нехай вбиває ту красу
Тим димом,алкоголем,в думку робиться сумну.
Бо саме з таких і стають алкаші,
Всі гроші продасть,залишаться лише харчі,
Яких й потім не стане,квартира,вулиця,підвал,
Психічні розлади,смовал чи самопал.
Ні,краще нехай я буду без дівчини,
Ніж так із нею мучитись,із нею типу жити...

Телефонуєш мені,та нафік я тобі,
Я ж без бабла,машини і не знаю,що робити собі.
А ти говориш,що у мене класний стиль,
Що я файно пишу,що обезбашений мужик...
Нехай,повірю тобі на ці чотири фрази,
Хоч до цього бачив тебе лише два рази.
То що,ти зустрічатись хочеш зі мною?
Та ти ж куряща,пюща,зроби,хоч щось з собою.
Типу крута,вимахуєшся вже знову
Та дура ти,а не дівчина..піди краще додому.
Не тре мені твого смороду,не треба тих прихованих хвороб,
Я не кохаю тебе! І все,на цьому стоп.
Що? Ти просиш? Чи не вперше у житті?
З тобою нецікаво,з тобою тупо,як в смітті.
Нема,що говорити,бо ти тупа,як з дерева колода,
Усе,що знаєшщ-це Потап,і хто багатший-той крутіший за комода.
Підсіла на цей ідіотський стиль дурний,
Що? Ти не віриш,що я грошей не маю?Що я не можу бути злий?
Та й навіть,якби мав-не дав,ти дура,тебе далеко посилаю,
Пішла ти нафік! Тебе не знаю я і не кохаю...

ПРИСПІВ:
Постріли вночі,
Серед сирен в квартирах,
Де ключі?
Тупе життя,нема натхнення жити.
Бо хтось отруює,псує,лишається лиш вити
Або ж так діяти через усяку сволоч,
Нехай застрелиться вона у той свій полоч.
І дикі чуваки рушають нищити таких дибілів,
Кожна дитина у садочку озброєна від шкарпеток до зубібібілів,
Бо всюди небезпечно,вихователька чи Майкл Джексон,
Їх не розрізняє вже ніхто,хоч світить в голову прожектор.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 285
Опубліковано: 12.09.2009 18:36



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи