chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Драм он май фейс

[ТАЙМ]  Версія для друку


Безсонні ночі,новий спам в мережі
І відчуття,неначе хтось за мною стежить.
Поза зоною телефон найкращих друзів...
Я не знав на що йшов,але йти кудись я мусив.
В банлисти попав за правду сказану словами
На сайтах друзів...І знов банальні драми...
Сьогодні зранку,а ввечері мені було погано,-
Пуста депресія,а хтось казав:"Веселого,щось в тебе мало..."
Нема підтримки,номер дівчини своєї...
Гудок,рінгтон і знову невеселий.
-"Алло,чому ти,сука,вчора не дзвонив?!
Де ти,падло,знов ходив?! Чого дзвінок мій пропустив?!"
-"Та не дзвонила ти..."
-"Як не дзвонила?! Весь час про тебе думала,тебе весь час любила...
Посунся,любий,це моя подушка.Ой,ти щось чув?"
-"Та ні не чув...Я вже давно самотнім був..."
Життя завзято пише свої драми і романи
І знов доводиться терпіти банальні,награні оті вистави.
Шепотіння за спиною і неправда нагло в очі,
Потім сміх поза очима,посмішка і голос в телефон робочий:
"Іди ти нафік ,любий! Тебе вже непотрібно-
Себе для іншого запропоную,набагато кращого гідну..."


Ну і нехай...Самотній тепер я,як і раніше
Та в принципі постійно таким був,аби не гірше.
Ворогів також багато,але чому тепер бояться?
Я просто дикий і не приручити мене ніколи,ніколи я не здамся.
Тепер живу я не для себе і не для когось,
Тепер живу для всіх,тепер для всього.
Тепер роблю лиш те,що мені подобається,найкраще для мене,
Тепер кажу лиш правду,можливо й зі збитками для себе.
Захід сонця яскраво світить в очі,
Схід не світив так,не сяяв й місяць серед ночі.
Моя музика,мій одяг,
Мої слова,мої думки і мої очі,
Моє життя,мої вірші,творіння,книги,відсутність радості і грошей,
Моє натхнення,кохання в некоханні,
Щасливі морди у стражданнях,
Трамваї безкоштовні з контролерами на чатах
І залякавуння політиків візерунками на гратах,
Беглузді настанови,сварки і повчання-
Тепер я сам і забрати мене нікому не вдасться.

ПРИСПІВ:

Шоу в екрані,в моніторі вбиває,
Зуби вже ломляться гризти першкоди й стандарти.
Пустоголова брехня,що тебе вже там хтось давно чекає
Аби щось вкрасти,довіри уламки...



Рубрика твору: Сатиричні вірші
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 321
Опубліковано: 12.09.2009 18:38



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи