chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Чи це війна

[ТАЙМ]  Версія для друку


Безглузде,але прикольне слово на устах дитини
Змушує задуматись над руйнуванням стереотипів.
І ніжне марення посередині безсонної ночі
Заставить привітатись з зустрічним перхожим.
Пянкий аромат квіток штовхає в оману,
Що це життя-кіно усередині великого екрану
І тільки зрізане газонкосаркою стебло покаже,
Яке насправді є життя,життя давно вже не приватна власність.
Проблеми вже набридли,віра в почуття пропала,
Надія на краще ще у дитинстві зівяла,
Компліментам не віриться,якщо робити,то відразу,
А після цього,звичайно,у стосунках треба ставити крапку.
Чорнилом писати вже стало не модно,
Тому тепер усі пишуть алкоголем і кровю,
Сльозами у рядках,словами,казками,
Побоюючись,щоб вискочки голодні бува не заклювали.
Замкнутись в собі найкраща нагода,

Щоб не турбували оточення і їхня погода,
Жити в думках і радіти у творах,
Уже не боятись ворогів,ідучи по сходах.
Бути на рівні інших,а не вище,не нижче,
Невже це талант чи все таки інше?
Слабші з дороги,сильніші вперед!
Хто це придумав? Хто поділив усіх цих людей?
Чому леопарда не підпускають до жирафи,
Говорять,що нижчий він,спонукають триматися мами?
Насміхаються з лева,сміються з мурчання,
Чому не можна бути добрим,щоб заслужити звання?
За все потрібно битись,а не просто тікати
Чи першим починати боротьбу і програвати.
Це все війна і всі песимістичні вагання
Зможуть принести лише чергові розчарування.

ПРИСПІВ:

Чи це війна,чи це не війна
Королів,що прагнуть особистого життя?
Воїнів,що лицарями понад усе хочуть бути,
Лицарів,які мріють тепло єдиної відчути.
Так це війна,жорстока війна,
За місце у народі,за самопочуття,
За тих,що не змогли колись у виграші бути,
Слідами героїв,які тут колись були.


Як під час війн всі народи готуються до бою,
І королі,і селяни стають поряд за волю,
Особливо коли загарбники прагнуть чужого трону,
Чому ж у нас нічого,королі живуть серед народу,
А тим,кому місце у міжнородних вязницях
Не перховуються навіть,спокійно правлять.І на їхніх лицях
Жиріє зневага,а люди вклоняються їм,
Лежать у ногах,а у верхніх вже сиплеться грим...
Повільно визирають ікла і зуби,
Спопеляюче дихання з ніздрів і дупи...?
А дитина не знає,що вона королівської крові,
Ставить себе нижче за інших,бо ніколи не хотіла,не прагнула корони.
До чого котиться цей світ? Яке майбутнє життя?
Чому так багато крові? Це не виправдання,що війна.
Вйна,зазвичай,закінчується,коли покарають винуватця того всього,
То хто ж тут він? ... Я готовий до бою!

Я готовий боротись за найменші потреби,
Я готовий діставати,не питаючи де ти,
Я знаю це життя і знаю основу,
Я зламаю цю систему і робитиму це знову і знову.
У мене є слово і у тебе так само,
У мене правдиве,а в тебе? ... Я знаю...
У тебе кулаки,гроші,зброя і люди,
А у мене тільки мета і хороші друзі.
Ти політик,а я просто хлопчина,
Ти засмерджений демон,а я ще дитина.
Ти продюсер багатий,мажор і вмієш ламати крила,
А я яструб,ти щур,ти вмієш тікати,а у мене є сила.
Чому ж ти не бєшся? Це війна,а нема тебе.
Чи ти звик,що за тебе все роблять інші,тепер таке не пройде.
Це вже не революція,це велика війна,
Ніхто ще не втік від цього,до кожного дійде вона...



Рубрика твору: Балади
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 346
Опубліковано: 12.09.2009 18:40



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи