chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Скажу – прощай!?

[Катруся Степанка]  Версія для друку


– Роки проходять, бачимося рідко...
І серце потерпає від туги...
Лице в печалі... вже дивитись гидко,
А голова – засмічені луги.
Крилаті думки линули за хмари.
Слова пішли струмком за небокрай.
А почуття – похожі на примари...
І їм покласти вже потрібно край.
Ця мить побачень і чекання роки...
Розорами порізали чоло.
Кульгають... Вже затихли в часі кроки...
Нема кохання... все перецвіло...!?

Стоїш... ти на пероні серед ночі.
Чекаєш... Двері відчиняються вагона...
О! Ці прекрасні... тихі... милі... очі!
Одні єдині! – у пітьмі перона...


2010р.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 175
Опубліковано: 27.02.2010 01:05





© Copyright: Катруся Степанка



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи