chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Карантинні рослини

[сава чигирин]  Версія для друку


і не здвигне не зруше не торкне не поворухне не гойдне
і ледь чутні жаби п'ють своє болото
вода бринить аж деренчить
розпечений птерозавр зграбно ганяє гнусиків
шльопає щупачиною щелепою випало зубів

натхненний матроз плазує лісом місить пісок глицю хтиво хитає
похапливо торкає лівицею вловлює леєр дредноута
темний чигирин не озивається не струменить не прочиняє
не піднімає з грунту цеглини не загортає у целофан
не розкидає ласих шматків не накишкує гарячого птерозавра з яєць

млинці молочні мерехтять міняться
сонне сіно довжелезне дочуває
домінує ніч у рогозі вузьколистім
і бугай ноги очеретяні з мороку тягне
байдуже най навіть дідо безкриле вигулькне

зсув і поступ
зсув і поступ
зсув і відступ
зсув і наступ
знову поступ
оце вже є повітря
бо допіру був іще космос
так само обійстя як було вістря
як досі є матірка то доти ген плоскінь

обліплений обліпихою
череватий чорницями
малює малиною
защіпає злото
засувки підіймає

нехай проти ночі розпашілої пісок озеро висотає
і бадиль зжовкне й накиває струсу
й висліпує стрибунець мачисько крізь ятери й кратери
крізь грати й брами носи вози ноші й ножі



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 243
Опубліковано: 28.10.2008 11:11





© Copyright: сава чигирин



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи