chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Розмова дітей на могилі батьків.

[Катруся Степанка]  Версія для друку


– Ось могила, посадимо квіти,
Приберемо з любовю... і болем...
Ми ж бо їхні є кровнії діти
І серця переповнені жалем...
От, якби то, ми – як ці могилки,
Берегли тата, маму раніше...
Шкодували... прощали помилки...
Було б з нами їм жити миліше!

– Та ну, легше любити є мертвих,
В рік прийшов пару раз на могилку...!
Значно важче любити живих,
Кожен день без істерик і крику...

Ті жахливі слова впали ядом,
Прямо там, на могили батьків.
Все життя, що було їхнім садом –
Почорніло... на віки віків...


2010р.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 165
Опубліковано: 07.04.2010 23:49





© Copyright: Катруся Степанка



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи