http://www.chitalnya.ru/

Боже[вільна]

Не буває солодких сліз.
Від’їжджає поїзд з перону.
Він виходить не сцену знову.
Не врятуєш мене ти ніколи.

Ти лягаєш у ліжко з нею.
Ці картини говорять зі мною.
Кружка чаю п`янить як ніколи,
Убиває мене поневолі.

Цей голос повсюди звучить.
Я тікаю, куди лиш не бачу,
Все що маю знову я втрачу.
Божевільна я, та не заплачу.


Я втоплюся та знову вернусь.
Говорити немає бажання,
Помирає знову кохання
(відлітає жар-птиця з плеча)
І чому знову Анна, не я?


Автор: Юлія Худояр
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 10.04.2010 02:50