chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

солдатських душ поводирі.

[Олексій Тичко]  Версія для друку


Є така легенда, що душі всіх хто загинув захищаючи свої землі, відразу летять у рай.





Читають пошепки молитви
Небесних душ поводирі
В скорботній тиші поля битви,
Де вже безсилі лікарі.
Щоб відкривали Божі брами
У рай шляхи захисникам,
Проходять ангели полями,
Схилились тут, схилившись там.

В очах солдат - перисті хмари,
Поліг хоробрий легіон,
Густі гойдає вітер трави,
туманить погляд вічний сон.
Закриють очі янголята
легеньким дотиком руки.
Війна велика, довга, клята,
скупа на почесті й вінки.

Втомились ангели від праці,
і знов спускаються з небес,
нема різниці, в ніч чи вранці,
безперебійний смерті прес.
09.05.2009р.



Рубрика твору: Лірика військова
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 203
Опубліковано: 08.05.2010 13:00





© Copyright: Олексій Тичко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи