chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Загублений талант

[галина примаченко]  Версія для друку


Загублений талант сестра зробила вирок.
Не знаю, що сказати на перекір.
Не дотягнутися мені до справжніх зірок,
Писати, віршувати є нахил.
Я все життя писала на російській.
А це чомусь захтіла від душі
Погомоніти з вами на українській
На рідній мові написати вірші.
О рідна, загрубіла, ніжна мова,
Як важко ти здаєшся нам усім.
Для того щоб сказати вільне слово
Приходиться кидати рідний дім.
Ділитися на бідних та багатих,
На нищих, вищих, ворогів, братів.
На зарубіжних, вірних і рогатих.
Старців, панів, розбійників, катів.
Не може мати донечку зустріти
Відвідати тепер чужу країну.
Не може донька немовля вродити
Не вистачає коштів на дитину.
Тоді на що ділитись і молити,
Коли Ісусом сказано було
Прощати, каятися, ближнього любити,
Потрібно Богу людяне тепло.
А ви пана пробачте за безглузді
Прямі, кусаючи вірші,
Не маю більше сил держати в узді,
Порив трепетної душі.




Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 187
Опубліковано: 19.05.2010 21:11





© Copyright: галина примаченко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи