chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Засторога

[галина примаченко]  Версія для друку


Весна на землю рано опустилась такої в пам’яті ще не було,
Навколо все негайно розпустилось
Відчувши після холоду тепло.
Повилітали бджоли і комашки
Спішать весну красуню зустрічать,
Зі всіх країв злетілись різні пташки
Природу матінку піснями звеличать.
У полі, на городі повно люду
Копають, сіють, садять все підряд
Ніхто їх не зупинить, не осудить
Нема ні Благовіщення ні свят.
Церковнії даремно били дзвони
За працею не чули і не знали
Як предали Ісуса фараони
І як Христа ганебно розпинали.
В останній час не поклонились Богу
Не попросили для душі спасіння
Негайно получили засторогу
Небеснеє страшає благословення
Травневії морози незрівняні
Такого ще на світі не бувало
Сади, дерева стали мов стікляні,
Городи темні голі, все пропало.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 202
Опубліковано: 19.05.2010 22:20





© Copyright: галина примаченко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи