chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Нарцис

[галина примаченко]  Версія для друку


Через квітник зробили літній вигін, всі квіти викопали що змогли
Зостався лиш один нарцис – гординя, сховався при самісінькій землі.
Думає отут то я розквітну, ніхто мене не буде затінять
Нема дерев, парканів, інших квітів, лише один я буду панувать
На всій землі. І раніше квітів, розцвів весняної пори,
А тут корів із стійл повиганяли за молоком на верх гори.
І що казать, корова є корова, не дивиться травиця, чи водиця
Ступила на гординю поламала, під ноги їй дивитись не годиться.
Та наш нарцис не думає здаватись з лиця землі зійти нема потреби
Росте один знівечений, зім’ятий, сягаючи надіями до неба.
Отак і ми надіємось і вірим, якщо не ми, то діти чи онуки,
Стануть господарями України, візьмуть права і право в свої руки.
04.1999р.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 215
Опубліковано: 19.05.2010 22:34





© Copyright: галина примаченко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи