http://www.chitalnya.ru/

без назви

З роками рідне місто стає затісним,
Обростає, як окраєць хліба пліснявою -
Чутками, побрехеньками, спогадами,
Де не поткнись – хтось тебе знає, бачив,чув про тебе,
Пив з тобою, згадав чимсь схожим на не зле тихе слово,
Ще більше таких, які щось, десь, колись…
Мимоволі просинається тяга до мегаполісів,
Але ці спальні мікрорайони і окраїни міста,
Як старі дитячі іграшки або прочитані книжки
Користі жодної, а шкода…
Кінотеатри, клуби, забігайлівки –
Перебудували, перепрофілювали, зачинили або просто розібрали ,-
Тіпа на будматеріали,
А до тих, що лишилися потикатися якось незручно…
2
Дешеве червоне вино, молдавський тютюн, точніше tutun,
Адже наш тютюн, як виявляється – це зовсім інше,
А не те, про що знають усі настільки, що з тим знанням бореться влада.
Doina. Замов цю пісню по радіо у день моєї туги,
Туги за подвигами, що скидаються на хлопські забави,
Туги за нею, за ними, за тобою
І нехай це буде справжній Great fucking Rock–n-Roll
Бо ж мені лишилось не довго.
Співучасники, вони ж - прихильники творчості, знахарі
Та зрештою – кардіологи - аматори,
Дійшли спільної думки, що фольку, а тим більше джазу,
Моє серце не витримає.


Автор: Лад Котелевський
Рубрика твору: Вірші в прозі
Опубліковано: 20.06.2010 14:18