http://www.chitalnya.ru/

рецензія "Anarchy in the UKR" (завдання на пару)

«Мы должны дать самим себе отчет в нашем бытии; следовательно, мы хотим также стать подлинными кормчими этого бытия и не допустить, чтобы наше существование было равносильно бессмысленной случайности. В отношении жизни нужно допустить некоторое дерзновение и риск, тем более, что в худшем, как и в лучшем случае мы все равно ее потеряем. Для чего быть привязанным к этому клочку земли, к этому ремеслу, для чего прислушиваться к тому, что говорит сосед? Какой провинциализм — подчиняться воззрениям, которые за несколько сот миль от нас уже не обязательны! Восток и запад суть лишь черты, которые кто-то проводит мелом перед нашими глазами, чтобы обманно воспользоваться нашей боязливостью. Я хочу сделать попытку прийти к свободе, — говорит юная душа; и неужели этому должно помешать, что случайно две нации ненавидят одна другую и воюют между собой, или что между двумя частями света лежит море, или что всюду вокруг проповедуется религия, которая еще несколько тысячелетий тому назад совсем не существовала? Все это — не ты сам, — говорит себе юная душа. Никто не может построить тебе мост, по которому именно ты можешь перейти через жизненный поток, — никто, кроме тебя самого. Правда, есть бесчисленные тропинки и мосты, есть полубоги, которые хотят перенести тебя через поток; но только ценой тебя самого: ты должен был бы отдать себя в залог, потерять самого себя. В мире есть единственный путь, по которому никто не может идти, кроме тебя; куда ведет он? не спрашивай — иди по нему! Кто это сказал: «Человек никогда не подымается выше, когда не знает, куда еще может его повести его путь»?

Так сказав Фрідріх Ніцше з приводу анархії у своїй праці «Шопенгауер як вихователь». І дійсно, мало, хто може собі дати такий звіт. А той, хто і намагається дати, той є поглинутим системою. Система є чорною прірвою, яка вбирає в себе сили та енергію своїх жертв, роблячи з них біороботів та придушуючи в них будь-які цінності. Вже давно захлинувшись цією бридотою (системою) ми назавжди забули, хто ми, де ми, куди ми. Ми плаваємо між дном та поверхнею, тручись одне об одного, лаючись одне з одним; ми плаваємо між дном та поверхнею, хапаємо за ноги тих, хто намагається або винирнути на поверхню, або назавжди піти на дно та тягнемо до себе. Будь-які спроби кинутись в обійми свободи розцінюються нами як нонконформізм і присікаються будь-якою ціною. А ті, хто все ж таки вирвався, той є аутсайдером. Бо така воля нашого покровителя, нашої королеви – системи. А системою є саме наша влада, наші верхні чини, які маніпулюють нами, та разом зі своїми колегами – представниками інших країн; ведуть ігри, які є для них на фінансову користь. Так само кримінально та антисоціально розцінюються спроби відкрити очі жертвам системи. Книжка Сергія Жадана “Anarchy in the UKR” – не виняток.
Після виходу вона спровокувала багато чисельні розголоси на форумах та серед псевдолітературних розумників, шанувальників Донцової. Ще б, бо книжка наповнена суб’єктивізмом, що в наш час, знову ж таки, не є взірцем для ідеології. В книжці автор розповідає про своє «молоде» минуле. Найбільш вразливою є друга частину твору, яка називається «Мої вісімдесяті». Але найяскравішою є частина, про подорож до Батьківщини Нестора Махна міста Гуляполе. Закінчує свою книгу автор розділом, який має під назву «Десять треків, які я хотів би почути на своїх власних поминках». Подається перелік цих веселих, андерграундних, авангардних, та радикально налаштованих треків. Останнім є гурт Секс Пістолз з пісенькою “Anarchy In The UK”, разом з якою автор використав неодмінний прийом постмодернізму для назви своєї книжки. На мою думку, роман “Anarchy in the UKR” – один з небагатьох творів Сергія Жадана, який заслуговує оцінку «5». П’ятірку і за сміливість, і за оригінальність, і за сам матеріал, який змушує задуматись. Отже, інтрига є, тепер залишилось її прочитати. Сідайте зручніше і вперед. Так, і тримайте цю книжку подалі від ваших дітей. Особливо, якщо вони переживають перехідний вік.


Автор: Баско Листопад
Жанр твору: Літературна критика
Форма произведения: Інше
Опубліковано: 07.12.2010 00:28