chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Серце рветься

[галина примаченко]  Версія для друку


Серце бється, душа рветься, череп підіймає,
Придивишся, як навколо бідний люд страждає.
В соїм домі, своїм горі, не чуєм, не бачим,
Що робиться в світі цьому, земля стогне плаче.
Її треба обробляти, хліба колосити,
А не живцем закопувать, голодом морити.
Людей бідних, не повинних, діток не роджених.
Світе ясний, світе милий, чи будем спасені.
На тім світі, бо на цьому немає прозріння.
Половина світу скаче, половина гине.
В єлектричці малі діти, танцюють, співають.
Старці руки простягають, на гармошці грають.
У містечку по всіх кутках, по всіх переходах,
На колінах стоять, сидять «Вільніє народи».
Запрошують купувати дорогі білети,
В кругосвітню подорож рябіє в газетах.
Неймовірно, що у нас час так люди бідують,
Із голоду помирають, під небом ночують.
Що сталося в Україні, вільній і заможній,
Раніш таке ми бачили в фільмах зарубіжних.
Через кожний метр лавки, імпортні товари,
Для бідного селянина закриті базари.
Придумали буцім вони болячкі приносять,
У молоці у сметані палочкі розносять.
Не там пани шукаєте, не туди попали,
Розкідайте всі смітникі, прочешіть канали.
Бо Земля порохівниця лиш сірник знайдеться
Не видержить сліз наруги, знову розірветься.
1999р.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 186
Опубліковано: 23.01.2011 15:06





© Copyright: галина примаченко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи