|
І мордують і катують неньку Україну,
Свої діти, чужі діти не дають спочину.
Всяк на свій лад настроює клавіши, цимбали
Щоб урвати кусень смачний, затіяти чвари.
Назбиралось тридцять партій, кричать, голосують,
Огляньтеся, придивітся, як люди бідують.
Обірвані, обшарпані, хворі, та голодні,
Обдирає брат сестрицю, щоб вижить сьогодні.
Братии мої багатії, невже ви бесмертні?
Усім свій час призначений, прийдеться померти.
Не поможуть, ні богатство, ні слава, ні влада,
Всі станете перед Богом, вся ваша громада.
Що скажете? Як душили, неньку мордували,
Братам, сестрам, найменьшинькім їсти не давали.
Схаменіться, поділіться кусочком останнім.
Може Бог вам простить гріхи, якіх ви дістали.
Станьте поряд, плече в плече, візьміть заступ сміло,
Землю матіньку засійте, не словом, а ділом.
2002 рік Березень.
|
Версія для друку
