chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Душа на папері

[Ґ. К.]  Версія для друку


Ось так і виливаємо свої дивні, але далеко не мізерні душі на папір. Нема куди більше їх виливати, розумієте? Зробили б якийсь заклад, поставили б в ньому урни, ми (юні, молоді, з велетенською [не]любов'ю до навколишнього, творці хоча б свого світу, не пасивні спостерігачі) виливали б туди частинки своїх емоцій, які вже переливаються через чаші душі. І, можливо, нам б потім запропонували чай/каву/сік [неважливо] та приємну компанію: може, такої ж людини, як і ти, а може - твори улюбленого автора (рідше). І ви сидітимете, спілкуватиметесь (з людиною, зрозуміло). Може, дійде до того, що ви зачитуватимете одне одному власні ось такі вилиті душі на папір. Ви читатимете вголос, проте він [голос] то підніматиметься до крику, то спускатиметься до шепоту. В цей момент всі присутні [може, й декаденти] в тій забігайлівці прислухаються до твого голосу, який шепче слова душі, такі рідні, близькі майже до сліз. Коли ти закінчиш та відкриєш очі [відірвеш погляд від листочку/блокноту/ну чи чого там], то помітиш всі погляди на собі. Люди навколо повстають та аплодуватимуть. Мовчки. А в їх очах читатиметься: "Це було геніально!"

P.S. Подаруйте мені ручку, яка б ніколи не закінчувалася та завжди писала добре.



Форма твору: Мініатюра
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 198
Опубліковано: 30.01.2011 00:47



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи