Без тебе |
Горизонтально спокій я шукатиму на стелі. В уявних образах яскравістю до сліз уп'юсь. І потону навзнак в п'янкій, солодкій карамелі Твоїх несказаних в розлуці слів. Пробач, боюсь. Я з тишею змагатимусь у рівній боротьбі. У болях і самотності стрічатиму світанок. Рядки писатиму в стрімкім натхненні лиш тобі. Цілитиму думки та спогади від стиглих ранок. Та в прохолоді ночі прошепчу твоє ім'я. Губитиму навмисно погляд серед моря неба. І запалю маяк - незгасного в біді вогня. Це ще один нестерпний день із статусом "без тебе". Автор: Лана Петренко Рубрика твору: Лірика любовна Опубліковано: 30.10.2008 20:44 |