chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Загляньте в очі неба

[Ґ. К.]  Версія для друку


Загляньте очі неба. Вам вдасться.
Просто загляньте, говорити неварто.
Що ви там бачите? Надію? Чи щастя?
Ні, непотрібно собі ж так брехати.

Там сум, там печаль, там апатія,
Там нездатність що-небудь змінити,
Це треба серцем зрозуміти
Й навік позбутись сліпоти.

Банальне відчуження власного его -
Можливо, звичайна ознака зими.
І люди, й Земля непотрібні для неба;
Причина печалі для нього - це ми:

Ми стали байдужі, закриті, чужі,
Для всіх основне - дешеві понти.
Надіюсь, недовго уже до межі,
Нам буде неважко її перейти.

Насмілюсь покласти надію на небо
Й чекати приходу страшної грози.
Лиш в сили його повірити треба -
Тільки воно зможе лад навести.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 176
Опубліковано: 03.02.2011 22:21



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи