chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Істина сучасного життя

[Nadya Tereshchenko]  Версія для друку


Усміхайся...Та знай, це не поможе.
Ти став чужим для всіх і це життя тобі уже порожнє.
Ти вичерпав усі його принади.
Ти прокидався, жив, але чому? Кого заради?
Плач...Та сльози твої вітер не осушить.
Ти є ніхто для світу, байдужість час вже не порушить.
Блукаєш ти...Дорогам нема краю...
І думаєш, що виходу немає.
І новий крок та біль все є в очах...
Ти не живеш, ти став, як той монах.
І лише погляди людські тебе лякають.
Але яке їм діло, вони й так не знають.
Втікати від проблем немає сенсу...
Це як кастрованому знов чекати сексу.
Ти зруйнував, що довго будував.
Ти розірвав все те, що так і не зв'язав.
Можливо, помилкою був на світ прохід.
Таке життя, усе має свій хід.
Лише нікого ти не звинувачуй.
Бог не дає безвихідні задачі.
Кричи...Та всім на це все рівно...
Тому що світ егоїстичний неймовірно...
І твоє лихо нікого не турбує.
Хтось зробить вигляд, що не бачить, хтось - не чує!
Тож не плекай ти віри в краще.
Живи реальністю, хоча це важче.
Бо гірше жити в очікуванні дива.
Робити вигляд, що щасливий чи щаслива.
Терпи...Усе колись минає...
Жииви на зло всім тим, хто зневажає.
Даруй тепло тому, хто це цінує.
І не шукай минулого.
Його вже НЕ ІСНУЄ!!!



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 223
Опубліковано: 13.04.2011 15:52





© Copyright: Nadya Tereshchenko



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи