chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Без назви

[Василь Кузан]  Версія для друку


Сік зі слова висмокчеш соломкою,
Випрасуєш правду перед тим,
Як мені всміхнутися до болю,
Чи встромити в небо білий дим.

Вичавивши з часу перевтому,
Із водою вихлюпнеш дитя,
З вікон світу побудуєш грати,
В жменю серця зловиш майбуття.

Щоб такою бути неповторною,
Не такою, як усі довкола,
Кинеш в небо чарів каменюкою,
Щоб пішли по плесу теплі кола...

Гола, ти гойдаєшся по всесвіту
Голосом гортаючи себе…
Ти очима, повними полонами
Синю фарбу випила з небес.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 167
Опубліковано: 31.10.2008 15:11





© Copyright: Василь Кузан



 
Рецензії


Софія Стасюк   [cjasqrf]   Додано 31.10.2008 в 15:57   Рецензія: позитивна

Теж чудово! Дуже образно і не банально! Відчувається присутність Музи...





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи