chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Потяг

[діва allure]  Версія для друку


Біжу до Тебе я титановою ланню,
ніч перерізавши неоновим ножем,
я буду першою, а ти, на жаль, останнім,
хто коло це закляте перетне.

Те коло- звір, що забирає силу,
всю силу потенційного буття,
те коло- ножиці, що обрізають крила
в польоті за покірним каяттям.

Я хочу так сказати врешті: "Досить!"-
дарма, що ти спитаєш: "А невже?"
я просто знаю, хоч це так непросто-
що ці слова нагадують Тебе...

Всі декорації, як жалюзі змістились,
в тюрмі тілесній станув серця стук,
здається, ми на потяг запізнились,
все, що залишилося- дотик рук.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 214
Опубліковано: 31.10.2008 20:48



 
Рецензії


Василь Кузан   [kuzanv]   Додано 08.05.2009 в 00:13   Рецензія: позитивна

Це теж страждальна лірика. Певно така доля поета...
Але не все так печально - новий день принесе нові прекрасні почуття. І ми знову повернемося до лірики любовної. Ви не проти?





 
діва allure   Додано 09.05.2009 в 19:21

Ясно, що не проти, тим більше, дуже добре, коли печаль лишається у тільки віршах...:) Дякую, слушне зауваження.



 
Олександр Крайній   [aalexiil]   Додано 11.03.2009 в 17:11   Рецензія: позитивна

5





 
діва allure   Додано 09.05.2009 в 19:22

:)



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи