http://www.chitalnya.ru/

Феміністичний "Солодкий листопад"

У світі дружба, то є найдорожча цінність. Адже без неї не побудуєш ні стосунків, ні кохання ні життя. Наступне оповідання присвячую тим, хто має друзів і має щасливе життя.

Невеличка історія таких от стосунків,
Котра поєднала трьох гарних дівчат –
Красунь, розумашечок і ласунків,
Що не ділили між собою хлопчат.
Проте пізніше дві з них зостались,
Жили вони щасливо, без зайвих бід,
Не згадуючи, чому ж вони розстались
Із третьою з цих юних, прекрасних дів.
Третя ж оця, усе розуміла й намагалася
Буть як вони. Проте не змогла,
І вона відпустила їх та не кралася,
Й не тягнула їх в забуття.
А ті любили її і сумували,
Хоча розуміли, що сталося,
і чому та пішла в небуття.

Така от – невеличка песимістична історія-сонет... Не знаю – коли йдеться про дружбу мене завжди пробиває на щось песимістичне... Про те я люблю своїх подруг і те як вони люблять мене, як поважають мою думку. Те що вони просто з нею рахуються – це вже величезний прогрес у будівництві мого кола знайомств! В мене є на даний момент лише одна така подруга… бо нещодавно я обпеклася об «подругу», про яку я вже згадувала раніше. І я все одно щаслива, хоч і маю лише її, коханого та хлопчаків-друзів. З ними я відчуваю себе людиною, адже ми побудували стосунки на довірі, повазі та щирості. А без цього ніяк не можна нормально існувати.

От в оцьому вірші-сонеті-історії хотіла розповісти історію трьох дівуль-подружок, що любили одна одну, проте одна з них захворіла і не змогла боротися з тим, що інші двоє дивляться як вона помирає. Такий собі «Феміністичний солодкий листопад». Дівчина, що хворіла – померла, проте дружба, повага та довіра панували серед цих трьох до скону днів світу.

Мені вже казали, що необхідно більше конкретики, проте якщо людина пережила ці емоції – їй не потрібно багато слів – вона й так все зрозуміє).



Автор: Євгенія Гонтар
Рубрика твору: Драми у віршах
Опубліковано: 24.05.2011 00:00