chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

// Злякана миша //

[Іван Лузан]  Версія для друку


Всі чорні круки в білих сорочках.
З їх уст тече мед, а з серця - нектар.
Філософи й далі сидять в своїх бочках.
Від тлі гинуть вуха, а очі - від фар.

Всі вільні в безкрайній спіралі свободи.
Вільні у стінах, щасливі в кайданах.
Чергова брехня в прогнозі погоди
лишає свідомості шрами і рани.

Світ йде по карті зазначеним шляхом.
Всі повороти наведено ще раз.
Вкутана в ковдру із клею і жаху,
людина міняє свій мозок на вереск.

Тебе за шию раз вхопить спокуса.
Що ти їй скажеш? Нічого: лиш тиша.
Покірна як пес, тонка і безвуса
свідомість шепоче, як злякана миша.

Мед наркотично зв"язує горло
у вузол, шукає чергову відмовку.
Тихо, покірно, вірно і кволо
злякана миша іде в мишоловку.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 251
Опубліковано: 01.11.2008 15:27





© Copyright: Іван Лузан



 
Рецензії


Софія Стасюк   [cjasqrf]   Додано 03.11.2008 в 09:32   Рецензія: позитивна

СИЛЬНО!!! Є градація думки! Хочеться дочитати поезію до кінця!





 
Іван Лузан   Додано 03.11.2008 в 12:04

Дякую. То один з моїх улюблених віршів.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи