chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сидiла плакала...

[Катруся Степанка]  Версія для друку


Сиділа плакала...
але не було сліз,
тільки лице кривилося від болю.
Уже не слухала
навкруг шумить як ліс,
нашіптує іще щасливу долю

Нічого і не бачила,
заплющила ж бо очі,
готова віддавати Богу душу,
бо усе втратила.
терпцю немає моці,
життя лупило як боксерську грушу

Серце кричало,
а вуста мовчали –
в дорогах долі розгубила всі слова.
Постійне пекло,
мов в тискАх тримали,
як народилася й до поки ще жива.

Порізане лице,
осталися лиш – зморшки.
Сліпі вже очі. Плачуть, в них нема води.
Казати що про це,
життя всіх давить трішки,
не застрахуємось від горя і біди

Сиділа плакала...
але не було сліз.
тільки лице кривилося від болю.


2010р.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 188
Опубліковано: 07.10.2011 19:45





© Copyright: Катруся Степанка



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи