chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ви знов наснилися, маестро

[Катерина Ягельська]  Версія для друку


Ви знов наснилися, маестро.
Я з вами снів боюсь, як пекла.
Ви наче хлопчик із палестри
За перемогою запекло
Йдете вперед. Але по трупах,
Лишивши по собі пустелю,
Де в безкінечних жовтих крупах,
Відтінках мертвої пастелі
Є неприкаяний мегарі –
Чиясь душа з одним… пороком,
Яка чекає на сафарі,
Щоб її вбили ненароком,
Бо не спроможна вас терпіти.
Я вас боюся. Хто ви в біса?
З якої темної еліти?
Не припустити б компромісу
І не піти слідом за вами
Жорстоко нищити майбутнє
Брехнею, вчинками, словами.
Я відчуваю зло могутнє.
Хто ви, маестро? Янгол смерті?
Ви уособлення відплати?
Ви злісні образи потерті,
Які приходять покарати?
Ви злий чаклун? Якась хвороба
Чи просто жахи, боягузтво?
Чи зібрана роками злоба?

І тихій шепіт: “Ні. Я – людство.”



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 168
Опубліковано: 02.11.2008 22:40





© Copyright: Катерина Ягельська



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи