chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зима витівниця

[галина примаченко]  Версія для друку


[SIZE=Недаремно кажуть люди, лютий запитає:
В що одітий,в що обутий, чого не хватає?
Коли літом в холодочку, ти музику слухав,
Тепер іди в ліс по дрова, мерзни в руки, в вуха.
Не хотілось в косовицю махати косою.
Продавай корівку тільну, іди за козою.
Не розжився на пальтечко, сапоги тепленькі
Дригони в болоній шубі, ти ще молоденька.
А зима у цьому році, вирішила дати,
Одесситам тонкошкірим норов показати
Заморозила городи, ще у листопаді
Вдень розстане в ніч морозить
Кругом сракопади.
Незрівняньою красою у ніч новорічну
Привітала люд щасливий
До зими незвичний.
Заметілі, завірюхи, колядки співали
Чорти хвости розпустили, стежки замітали.
Розходилася красуня, танцює, кружляє,
8 березня минає, а вона гуляє.
Пригарнішій половині дарунок всучила,
В ліс по проліски дороги снігом перекрила.
Матір Божу білим снігом ангели благали,
По льоду червоні яйця, діточки качали.
Зупинися, схаменися, королева снігу,
Скільки ти не упирайся, йде весна з розбігу.
20.04.2003 рік.

Недаремно кажуть люди, лютий запитає:
В що одітий,в що обутий, чого не хватає?
Коли літом в холодочку, ти музику слухав,
Тепер іди в ліс по дрова, мерзни в руки, в вуха.
Не хотілось в косовицю махати косою.
Продавай корівку тільну, іди за козою.
Не розжився на пальтечко, сапоги тепленькі
Дригони в болоній шубі, ти ще молоденька.
А зима у цьому році, вирішила дати,
Одесситам тонкошкірим норов показати
Заморозила городи, ще у листопаді
Вдень розстане в ніч морозить
Кругом сракопади.
Незрівняньою красою у ніч новорічну
Привітала люд щасливий
До зими незвичний.
Заметілі, завірюхи, колядки співали
Чорти хвости розпустили, стежки замітали.
Розходилася красуня, танцює, кружляє,
8 березня минає, а вона гуляє.
Пригарнішій половині дарунок всучила,
В ліс по проліски дороги снігом перекрила.
Матір Божу білим снігом ангели благали,
По льоду червоні яйця, діточки качали.
Зупинися, схаменися, королева снігу,
Скільки ти не упирайся, йде весна з розбігу.
20.04.2003 рік.




Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 233
Опубліковано: 13.02.2012 16:32





© Copyright: галина примаченко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи