chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

важко

[Ґ. К.]  Версія для друку


Заглушити емоції, заглушити
Пориви. Як далі жити?
Що мені робити? Господи!
Вища сило! Вже мерзнути
Не можу всередині себе.
Божевільна, дурнувата потреба
Рве, розриває, ріже, витинає
На шматки, на атоми. Немає,
Не має, не буде, не варто, забудь,
Зміни лейтмовити. Легше, мабуть,
Потім стане. Подеікують. Брешуть.
Триндять, навіщо стільки?
Забагато! Занадто! Убого! Мілко!
Мілкі в вас думки, нема, де втопитись,
Забити, забути, послати, змиритись.
Не кричати безмовно, не битись
Головою об стіну. Забутись.
Втопитись. Повіситись. Зникнути.
Вмерти. Пропасти. Завити
На повний місяць посеред ночі.
Вкотре змиритись. Втомлені очі
Потерти рукою. Звалитися спати.
І не бути. У світі. До завтра.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 143
Опубліковано: 03.05.2012 23:12



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 15.05.2012 в 08:51   Рецензія: позитивна

Надзвичайна поезія. Немов шмаття душі ривками...
Мілкі в вас думки, нема, де втопитись - вразив вислів... замислилась.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи