chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Я мрію лежати у рідній землі.

[Катруся Степанка]  Версія для друку


Я мрію лежати у рідній землі.
Тут серцю всі милії люди.
Щоб скоро затихли по мені жалі.
Де тиша і спокій усюди.

Подалі доріг і моторів буття,
У затишку плине хай час.
Дороги ідуть через моє життя,
Вони не відступні від нас.

Не треба каміння важкого на груди,
А хрест – дерев’яний, простий.
Вже й так цим камінням засіяно всюди.
Землі це все хід холостий.

Повинно тут бути все більше садів,
Полів повних золото-хліба.
Так було покладено зпокон віків.
Родинно – від діда до діда.

А пам’ять людська, що протічна вода,
Мить є, а на другу зникає.
Триває, ще поки людина жива.
Якраз деревина згниває.

І тіло не вічне, так Богом дано,
Звільняється місце для інших.
Таке почалось не сьогодні – давно.
Так було для праведних й грішних.

Я мрію лежати у рідній землі.
Не десь у далекому краї.
Щоб скоро затихли по мені жалі,
Й цвіло навкруги, як у Раї.



2008р.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 161
Опубліковано: 19.05.2012 04:38





© Copyright: Катруся Степанка



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи