http://www.chitalnya.ru/

НАТХНЕННЯ

В магічних згустках темноти,
Ковтками спраглої води,
Крізь шал нерощених колось
Прийшло… Непрохане взялось!
Не в тих місцях! Не в ті часи!
У сплесках дивної краси!
Верзлось в кошмарах, наяву
Будило мрію ледь живу…
Лилось коханням неземним,
Карало каяттям сумним.
Плин суєти? Чи людський суд?
Та к чорту все! ВОНО вже тут!
У сірих хмарах, на землі,
Дратує мухою на склі,
Вночі казки якісь снує,
Поперек горла вдень стає,
Дзвенить в душі, карбує крок,
Здіймає очі до зірок,
Дурманить цвітом повесні,
Тихенько схлипує вві сні…
Конденсувалося в роках!
Засіло в серці! В печінках!!!
Куди не глянь – скрізь, кляте, є!
І… навіть вмерти не дає…


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 26.05.2012 10:57