chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Світ пана Ніхто

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Розклепив очі пан Ніхто
Весни ранковою порою,
Вгорнув нікчемний стан в пальто
Сумного кольору і крою.

Пальто, зіжмакане дощем,
Безглуздя дрижаків ховало,
Та статус пана під кущем
Все ж з головою видавало.

Мармизі додавали літ
Одутлі синяки недужі,
А з ними весь мізерний світ
Відбився в дзеркалі калюжі.

Здійнявши раптом погляд ввись,
Не зміг світанок осягнути…
На думку мізки спромоглись:
- Пора десь шмурдяку хильнути…

До перехожих простягнув
У поросі тремтячу руку,
Хтось в жменю з мідяком сипнув
Барвисту фразу (не для друку).

Слав ранок блискітки роси
На землю, снами оповиту.
Ніхто у мареві краси
Пірнув у паралельність світу.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 241
Опубліковано: 02.06.2012 14:18





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Роман Звіробій   [romerort]   Додано 03.06.2012 в 10:48   Рецензія: позитивна

Ошатний опис сумного явища із таким містичним і обнадійливим закінченням. Майстерно.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 03.06.2012 в 10:56

Дуже дякую за відгук! Шкода цих людей, весь час приходить на думку, що вони колись народилися, так як ми, мама співала колискову... була школа, вчителі... можливо перше кохання...
Іноді пробиває мене в віршах на таку тематику! ((((



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи