ЗЕЛЕНЕ СВЯТО |
![]() Йду в годину урочисту, Там я клечання зламаю, Й принесу у хату чисту. Татар-зілля нашукаю, І сокирок квіти сонні, По кутках порозтикаю, Розкладу на підвіконні. Чебрецю, васильок цвіту, Стебла чепчику і м‘ята – Це додолу настелити, Щоб святками пахла хата. Ще любистку стебелинку Утоплю в відрі у воду, Щоб Дід-Ладо на хвилинку Завітав в мою господу. У Святу Неділю в хаті Не шумітиму щосили, Щоб в полях жита багаті Свого цвіту не струсили. Вербо сонячна й тополе, Царю-дубе й диво-клене, Принесіть в родюче поле Свято літечка зелене. Як у магію рослинну, Дійство збуджене велике, В тебе, бідна Україно, Вірю свято і навіки! Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик Опубліковано: 03.06.2012 14:27 |