chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Відьма

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Що?! Дочекалися, мізерні,
Ганебної моєї страти?!
Вже розлили потоки скверни,
В якій я мушу помирати?

Для чого в небесах ловили
У миті таїни магічні?
Не я – творіння злої сили!
Ви – недокрилки генетичні!

Чом наді мною поглумилась
Чужих світів зрадлива доля?
За те, що не в свій час з‘явилась
Тремтливим сплеском біополя?!..

Стоять недавні рідні скраю.
Мовчать… В догоду злому люду!
В вас на очах я помираю,
Та знайте, плакати не буду…

Палахкотить страшне кострище,
У хмарах мрій не наздогнати.
Вогонь пекучий ближче… ближче.
Ой, як болить!.. Болить, прокляті!!!

Згоріти суть моя повинна,
В вогні очиститися мушу…
О, Господи! Прости! Не винна…
Прийми мою нещасну душу…



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 183
Опубліковано: 04.06.2012 10:35





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи