chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Про вічність

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Ніхто у цім світі не вічний.
І, мабуть, як втомишся жить,
У землю твій погляд магічний
Піском із літами збіжить.

Прийдешні колись відкопають
Між купи монет та мисок,
Здивовано так запитають:
- А що це за дивний пісок?

Й як кожну піщинку-камінчик
Вивчатимуть довго вони,
Твій погляд, мов ніжний промінчик
Зігріє когось з давнини.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 244
Опубліковано: 05.06.2012 08:58





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Автор удален:   Додано 05.06.2012 в 15:29Анна Кутир   [annakutyr]   Додано 05.06.2012 в 15:29   Рецензія: позитивна

Хм) Хай би краще той магічний погляд в небо полетів)) Але суть не в тому - суть в тому, що ми такі вічні бо на всьому лишається наш слід! Дякую за позитивчик такий, який з цього вірша лине)))





 
Тетяна Чорновіл   Додано 05.06.2012 в 18:07

У цього вірша неспоодівана історія. Колись давно я по ТВ почула розповідь про те, що археологами був розшифрований наскельний напис (не пам"ятаю вже подробиць, але з дуже древніх часів)
Якийсь дикун!!! писав:
- Як тебе не стане, краса твоїх очей стече піском у землю,
і дуже здивуються ті, хто знайде її колись...
Учені сходились на тому, що то було своєрідне любовне послання...
Я хотіла написати вірш про це, та в мене не вийшло так... трепетно, як хотілося б!



 

Автор удален:   Додано 06.06.2012 в 16:34


Анна Кутир   Додано 06.06.2012 в 16:34

У будь якому випадку, вірш несе чудовий меседж) І за це дякую)



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи