Про вічність
І, мабуть, як втомишся жить,
У землю твій погляд магічний
Піском із літами збіжить.
Прийдешні колись відкопають
Між купи монет та мисок,
Здивовано так запитають:
- А що це за дивний пісок?
Й як кожну піщинку-камінчик
Вивчатимуть довго вони,
Твій погляд, мов ніжний промінчик
Зігріє когось з давнини.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика філософська
Опубліковано: 05.06.2012 08:58