Пам'яті вічного двигуна

Чи вартий смертний чоловік
Безсмертя таїни?
Мав мрію дід мій весь свій вік
Про вічні двигуни.

– Тертя? Енергія? Брехня!!!
Дух творчий не вгавав.
В маленькій кузеньці щодня
Все дзенькав, щось кував…

Давно не їли діти всмак
У дранті без обнов,
Та на зарплату залізяк
Приносив знов і знов!

– Є! Вічний! – думка осяйна.
Геть спокій! Геть обід!
Ба… Коліщатка двигуна
Знов стишували хід.

Не мав від творчих тих невдач
Ні смутку, ні жалю,
Все повторяв (був впертим, бач):
– Я все одно зроблю!!!

Й як смерть-карга в недобрий час
Пробралася в нутро,
Уста сіпнулися ще раз:
– Зроблю…Побачте… Зро…

Натхненний творчості порив
Згас в злиднях, без освіт.
Двигун свій так і не створив
Мій дід.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 297
Опубліковано: 08.06.2012 10:13

Переглянути профіль автора

Рецензії

Петро Орленко [hutorjanin] Додано 28.12.2012 в 00:58 Рецензія: позитивна

Наша реальність - пластилинова . І ми своїми думками, бажаннями, мріями формуємо наше майбутнє.
Навіть міняючи властивості матеріїї. Це мій світогляд. І я глибоко впевненій, що завдяки таким людям, як був Ваш дід, колись людство обов'язково навчиться берегти енергію природи. Він зробив свій внесок. І його життя було не марним!
Доброго Вам вечора! Ой, скоріше ночі!)))

Тетяна Чорновіл Додано 28.12.2012 в 11:45

Дуже вдячна Вам за теплий відгук! І за те, що знайшли час прочитати вірш! :))
А ще я вірю в реінкарнацію! (чим далі в ліс, тим більше дров :)))))) Рада візиту!

Роман Звіробій [romerort] Додано 12.06.2012 в 21:44 Рецензія: позитивна

ай да дід!

Тетяна Чорновіл Додано 12.06.2012 в 22:02

Описала реальну історію про свого діда! Залишки тих "вічних двигунів" ми здали на металолом пізніше! Але прожити життя з такою вірою - багато вартує! (це я зараз так уже мислю! :))
Дякую за відгук!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи