chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Я просто пилинка

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


”Горе мое, пыль земная пусти меня,
Небеса голубые, бездонные, смилуйтесь…”
Калинов Мост - Иерусалим



Я просто пилинка у вічному вирі,
Літаю-витаю надворі, в квартирі…
Щоранку у справах, долаючи втому,
Рахунки… Пакунки… Під вечір – додому.
В безмежнім, здавалось, числі траєкторій
Нав‘язлива схожість життєвих історій
Важливе здійснилось не так, як гадалось,
Плекала, чекала… Нічого не сталось.
Згубила кохання і мрії дівочі,
Буденності пил запорошує очі.
Розлука навіки? Не плач, не журися!
Зіткнулись пилинки і знов розійшлися.
Зіткнулись, розбіглись і більш не зустрілись…
А змучене серце чекати стомилось.
Готують принади стежки випадкові
Не там, і не з тим, не на тому виткові.
Хоч криком кричи – мудрий вир не почує!
Вирує життя – нам закони віщує.
Вирує життя і не хоче спинитись.
Чого ж мої очі не раді дивитись?
Хто скаже, для чого це сонечко сяє?
Для кого ця пісня журлива лунає?
Кому ця краса, як надії краплинка?
Я просто пилинка! Я тільки пилинка…



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 236
Опубліковано: 09.06.2012 18:51





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи