chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Медова м'ять

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


“…Проніжив сонця схід у ліжку в сонну тлінь.
На душу звомплену одінь медову м’ять…”
Т. Іванів «Ранковий присінок зі сну томи очей»


Магічній цій з нулями даті
Немає місць в календарі,
Відкрий лиш очі благодаті:
Щебече птаство у дворі,
Привітний день у сонці сяє,
Так стигло в бджіл роях дзвенить,
Блакить між хмарами гуляє…
А серце… серце стугонить!
Його, нещасне, не жаліє
Ця сонна тлінна благодать,
З глибин підступних терпко ниє
Медова м‘ять… Медова м‘ять!
Найперша хвиля чи остання
Дурманом стелитися в траві?
Чому стривожені питання
Снують роями в голові?
Прийняти миті зваб чудових
Чи зразу дати одкоша?
У м‘яті присмерках медових
Пульсує звомплена душа…



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 285
Опубліковано: 18.06.2012 10:14





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи