http://www.chitalnya.ru/

Серце не веліло

Просились рими на папір,
Де щастя чисто так біліло.
Признався б вірш тобі, повір,
Та тільки серце не веліло.

З очей уповні лиш наллю
Того, що з віком не зміліло.
Уста шепнули б, що люблю,
Та серце стислось… не веліло.

Не знав ти, що навіки мій,
Пив трунок зради ошаліло!
Душі б кричати: - Стій! Не смій!!!
Та горде серце не веліло.

Чи стріла долю я в журбі?
Чи все спила, що так боліло?
Сказати б хоч про біль тобі.
Та стало серце. Не веліло.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 18.06.2012 10:26