http://www.chitalnya.ru/

Ковиловий ліс

Як звільниш полонену мить
З буденності завіс,
Потрапиш-ш-ш в ковиловий ліс.
Тс-с-с… Чуєш-ш-ш?.. В небі, долі, скрізь
Мітелок страх ш-ш-шумить.

Як нам із страхом цим, чи без
Не станути у млі,
Що аж сочиться до землі?
Ти знаєш-ш-ш, то не ми малі!
Ковил аж до небес!

Колиш-ш-ше буйство протиріч
Волоття в виш-ш-шині.
З тобою вдвох, немов у сні,
Пропали в стебел глуш-ш-шині.
Хто винен? Звісно, ніч.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 20.06.2012 08:38